Газета Крила України (2011-2016)

рип а /країни

На варті неба України

“ Безпілотники допоможуть
знищувати гадів,
не ризикуючи життям
наших хлопців”

8 сто|

“Народний літак” готується знову відчути небо

4 стор.

Расмуссен: “Я тут, щоб запропонувати підтримку НАТО Україні”

З стор.

Друкований орган
Міністерства
оборони України

м»31 ( 746 )

4-8 серпня
2014 року

>лллллл кги Іа .сот. иа

е-таіІ:кпиІа_икр@і.иа

Підписний індекс -
22242

З стор.

жителям звільненої Красногорівки

У звільнену від терористів Красногорівку, що на Донеччині
прийшла перша допомога від Збройних Сил України - Два ва¬
нтажних автомобілі 93-ї окремої механізованої бригади
ОК “Південь” доставили жителям містечка найнеобхідніше:
питну воду, хліб, консерви та інші продукти харчування .

Бої за Красногорівку точилися бли¬
зько трьох тижнів. Армійські підрозділи
могли взяти містечко й скоріше, але в
такому випадку було б набагато більше
руйнувань. Тож військові звільняли
Красногорівку без застосування важ¬
ких видів озброєння. Крайні три дні ар¬
мійським підрозділам дошкуляли снай¬
пери. Але й їх вдалось нейтралізувати.

Після цього в місто зайшли перші
вантажівки з водою та хлібом. Зараз
Красногорівка справляє гнітюче вра¬

ження. Людей на вулицях практично
нема. Значна частина мешканців зали¬
шила місто. Інші бояться виходити з по¬
мешкань та укриттів, які обладнали
власноруч. Де-не-де біля будинків на
вогнищах люди готують їжу. На стовбу¬
рах дерев та стінах будинків - сліди від
куль. Деякі вікна розбиті вщент. Там
були позиції снайперів. Пересуватися
вулицями й досі моторошно - десь за
Красногорівкою лунають постріли.

_ 3 стор.

Гаряча лінія " Крила України" (0432) 59-60-48 65-22-048

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

2 Крила України

Льотна зміна у морських авіаторів

НОВИНИ
З АЕРОДРОМУ

На Вінниччині, у
Гвардійській бри¬
гаді транспортної
авіації Повітряних
Сил Збройних
Сил України, на
вертольотах типу
Мі-8 пройшла
чергова льотна
зміна. Екіпажі ве¬
ртолітної ескад¬
рильї виконували
польотні завдан¬
ня вдень, в прос¬
тих метеоумовах.

Протягом льотної зміни було вико¬
нано 18 вильотів, загальний наліт
особового складу склав біля 8 годин.

Основні завдання польотів поляга¬
ли у підготовці льотного складу за ку¬
рсом бойової підготовки армійської
авіації, відновленні втрачених нави¬
чок, обльоті вертольотів після вико¬
нання регламентних робіт. Також
здійснювались чергові перевірки з
техніки пілотування, навігації та бойо¬
вого застосування.

Решта льотчиків, відповідно до різ¬
них видів льотної підготовки, викону¬
вали перевірки з техніки пілотування
в зону за дублюючими приладами під

шторкою із заходом на посадку з ви¬
користанням автоматичного радіопе¬
ленгатора, тренувальні польоти у зо¬
ну на гранично малих висотах та інші.

Цього дня гвардії старший лейте¬
нант Михайло Дряхлов вперше вико¬
нав політ на висіння та переміщення
біля землі.

Варто зазначити, як і завжди, у на¬
лежному ритмі працювали всі служби
бригади, що задіювалися для забезпе¬
чення польотів. Як приклад, команду¬
ванням бригади відмічений особовий
склад інженерно-авіаційної служби.

Олег Забавчук.

Фото автора.

У Командуванні Повітряних Сил до відзначення 10-ї річниці ви¬
ду Збройних Сил підійшли у пригніченому настрої. Адже на па¬
м’ятній стелі тим, хто не повернувся з польоту, викарбовано
нові імена льотчиків, які героїчно загинули на Сході держави.

Командувач Повітряних Сил
генерал-полковник Юрій Бай¬
дак, керівний склад
виду та представни¬
ки місцевої влади
поклали квіти до
стели з іменами
загиблих та взя¬
ли участь в не¬
великому мітин¬
гу з нагоди де¬
сятиріччя виду.

Через офіцій¬
ні джерела вій¬
ськовослужбов¬
ців Повітряних
Сил привітали
Глава держави,

Міністр оборони,
начальник Гене¬
рального штабу.

Із вітальним
словом висту¬
пив і команду- -

вач Повітряних Сил.

Він наголосив, що найкращі
якості захисників Вітчизни військо¬
вослужбовці Повітряних Сил де¬
монструють саме сьогодні, у скла¬
дний для української держави час.

- У пам’яті українського наро¬

ду назавжди закарбуються
приклади мужності і героїзму
військових льотчиків, які, ризику¬
ючи життям, борються з терорис¬
тами, забезпечують дос¬
тавку гуманітарних
вантажів, викону¬
ють інші надзви¬
чайно важливі за¬
вдання в зоні про¬
ведення антитеро-
ристичної опера¬
ції на сході Укра¬
їни, - сказав ко¬
мандувач.

За особисту
мужність і геро¬
їзм, виявлені у
захисті держав¬
ного сувереніте¬
ту та територіа¬
льної цілісності
України, вірність
■■■■■■■■і Військовій при¬
сязі та незламність духу держав¬
ними нагородами, відомчими від¬
знаками заохочено понад 100 вій¬
ськовослужбовців Повітряних Сил.

Юрій Бандерівець.
“Крила України”.
Фото автора.

ЛЬОТНА ПРАКТИКА

Курсанти випускного курсу
льотного факультету Харків¬
ського університету Повітря¬
них Сил імені Івана Кожеду¬
ба, які опановують навчально-тренувальний лі¬
так Л-39 " Альбатрос”, завершили
льотну практику та готують¬
ся до держіспитів.

Випускники Харківського університету
Повітряних Сил готуються до держіспитів

- Майбутні

льотчики-винищувачі провели у
небі майже 100 годин та опанува¬
ли всі необхідні навички, які їм
знадобляться в подальшій службі,
- розповів виконуючий обов’язки

на¬
чальника
університету вій¬
ськовий льотчик
першого класу ге¬
нерал-майор Анд¬
рій Алімпієв.

Курсанти розпочали складати
державні іспити 7 серпня. їхні то¬
вариші по курсу, які навчаються
на військово-транспортних літа¬
ках Ан-26 та вертольотах МІ-8МТ,

будуть атестова¬
ні наприкінці
серпня.

Слід додати,

^ що найближчим часом
і? льотна практика розпоч-
Ґ\ неться у курсантів-льотчи-
^ ків III курсу. Також цими
днями другокурсники університе¬
ту прибули на аеродром, де вже
розпочалася наземна підготовка,
в ході якої вони виконають по два
обов’язкових стрибки з парашу¬
том. Після завершення наземної
підготовки допущені курсанти
приступлять до польотів на легко¬
моторних літаках ХАЗ-ЗО у парі з
льотчиком-інструктором.

ЛЬОТНА ЗМІНА

На вертольотах Мі-8 вдосконалюють льотну майстерність
досвідчені пілоти, самостійно літають молоді

У морській авіаційній бригаді відбулася чергова
льотна зміна екіпажів вертольотів Ка-27 та Мі-14.

За словами виконуючого обо¬
в’язки командира бригади, від ча¬
су перебазування військової час¬
тини з Криму на материкову
Україну загальний наліт морських
авіаторів склав понад 600, а се¬
редній наліт на екіпаж - майже 35
годин.

- У бригаді всі літальні апара¬
ти, які знаходяться в строю, за¬
безпечені екіпажами. Ми здатні
виконати будь-яке завдання
вдень і вночі, у простих і склад¬
них метеоумовах, - зазначив офі¬
цер.

Протягом дня екіпажі верто¬
льотів Ка-27 відшліфовували по¬
шуково-рятувальні навички на зе¬

млі. В майбутньому, отримавши
відповідні допуски, льотчики пе¬
рейдуть до більш серйозних за¬
вдань у морі та в складних метео¬
умовах. А на вертольоті Мі-14 фа¬

хівці готували молодого льотчика
як командира екіпажу.

У найближчих планах морсь¬
ких авіаторів - участь у міжна¬
родних навчаннях «Сі бриз-2014».

Групи цивільно-військового співробітництва працюють у містах Донбасу

Групи цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України продовжують свою роботу в
зоні антитерористичної операції. Одна з них працювала у місті Волноваха Донецької області.
Тут офіцери зустрілись з представниками районної влади та головами сільких і селищних рад,
керівниками місцевих органів правопорядку та захисту населення від надзвичайних ситуацій.

В самій Волновасі та більшості на¬
селених пунктів району панує мир.
Агресивно налаштовані особи, які
підтримували створення так званої
“ДНР”, виїхали з району на території,
які поки що контролюються бойови¬
ками. Але мирні мешканці Волновахи
пережили справжній жах. Українські
активісти зазнавали фізичних тортур,
грабежів та знущань. Тож й досі про¬
сті люди бояться відкрито висловлю¬
вати свої погляди. Втім, більшість
мешканців тут все-таки за мир і спо¬
кій, за Україну, за свою Батьківщину.

- До мене в редакцію щодня над¬
ходять листи, в яких люди пишуть
про підтримку єдиної України, -
розповідає головний редактор ра¬
йонної газети “Наше Слово” Люд¬
мила Олейник.

Чимало мешканців міста підхо¬
дять до офіцерів груп цивільно-вій¬
ськового співробітництва Збройних

Сил України і просять передати сло¬
ва вдячності та підтримки бійцям на¬
шої армії за їхню ризиковану роботу
на передовій заради повернення ми¬
ру на землі українського Донбасу.

- Ми готові перетерпіти відсут¬
ність води й світла, аби тільки на на¬
шій українській землі запанували
мир і спокій, - каже одна з жінок,
яка підійшла привітатись з військо¬
вослужбовцями.

Та є в районі й населені пункти, де
досі неоголошена війна руйнує люд¬
ські долі.

- Всі наші мешканці бачуть: вій¬
ськовослужбовці поводяться над¬
звичайно коректно і толерантно, -
зазначає сільський голова. - Однак
дехто в селі обурюється: солдати
навіть в магазин за покупками за¬
ходять з автоматами.

- Ні на мить український військо¬
вий не може залишити свою зброю

напризволяще чи, ще гірше, - зали¬
шити ворогу, - відповідає керівник
груп цивільно-військового співробіт¬
ництва Збройних Сил України пол¬
ковник Олексій Ноздрачов, - бо то¬
ді вона може потрапити до рук су¬
противника. Тож нехай вона таки
буде в руках солдатів і під їх пиль¬
ним контролем, ніж в руках бойови¬
ків чи терористів. І всі наші бійці
прагнуть якомога скоріше перемог¬
ти бойовиків, відкласти зброю і по¬
вернутись до мирної праці. Тож такі
незручності тимчасові. Позиція ко¬
мандування в цьому секторі така -
місцеві мешканці та голови громад
мають знати, які військові стоять по¬
руч з їхніми оселями, і налагоджува¬
ти з ними конструктивний діалог.

За підсумками зустрічі занотова¬
но чимало проблемних питань. Для
їх вирішення керівництво цивільно-
військового співробітництва вже

залучило організацію “Червоного
хреста” та волонтерів. Командувач
оперативного командування “Пів¬
день” генерал-лейтенант Руслан Хо-
мчак також поінформований про іс¬
нуючі проблеми і ближчим часом
виділить ресурси для їх розв’язання.

- Запланована військовими ро¬
бота із надання допомоги для стабі¬

лізації суспільно-політичної ситуації
в регіоні дуже правильна, - ділиться
враженнями голова райради Іван
Овчінніков. - І в цій напруженій си¬
туації треба переконувати місцевий
люд, що все це робиться для розви¬
тку рідного краю.

Владислав Копцев. “Крила України”.

Фото автора.

е-таіі: кгиІа_икг @ і.иа

шшш.кгиіа.сот.иа

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

Кридд України З

Військові допомагають жителям звільненої Красногорівки

РаСМуССен: нлиисоюзники

"Я тут, щоб запропонувати
підтримку НАТО Україні"

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен прибув
до Києва. “Я тут, щоб запропонувати політичну підтримку
НАТО Україні та Президенту Порошенку ,, 9 - написав Рас¬
муссен у своєму Т ьуііієг.

Закінчення. Початок на 1 стор.

Новина про те, що військові при¬
везли воду і продукти, стрімко облі¬
тає містечко. Біля цистерни і ванта¬
жівки з’являється черга. Військові
віддають свої продовольчі набори.
Кажуть, що краще залишаться без
обіду і вечері, але хоч трохи допо¬
можуть простим людям, які опини¬
лися в біді.

- Це наша рідна українська ар¬
мія, - заспокоюють одна одну літні
жінки у черзі, - тепер все буде доб¬
ре. Головне, щоб мир нарешті запа¬
нував. Головне, щоб більше тут не
було злочинців і бандитів.

Зі сльозами на очах місцеві меш¬
канці показують журналістам своє
бомбосховище в підвалі музичної
школи. Тут при світлі гасової лампи
проводили дні і ночі десятки жите¬
лів Красногорівки. Ще одні заручни¬
ки терористів - пацієнти місцевої лі¬
карні.

- Усі хворі, які могли пересувати¬
ся, залишили лікарню, - розповідає
медична сестра, яка разом з іншими

колегами прийшла набра¬
ти води, - залишилися ли¬
ше лежачі хворі. Піти звід¬
си вони не можуть ніяк.

В лікарні зовсім мало
медиків. Тут практично
цілодобово працює один-
єдиний доктор. Всі інші
або пішли у відпустки,
або просто виїхали. 27-лі-
тній хірург Станіслав не
зміг залишити хворих на¬
призволяще. У найважчі
часи він вів прийом хво¬
рих і вдень, і вночі.

- Люди приходили з
порізами та іншими трав¬
мами, я надавав їм необхідну допо¬
могу, потім вони йшли додому, бо в
лікарні також не було ані світла, ані
води, - розповідає лікар. Як єдиний
чоловік в усій лікарні він бере найбі¬
льшу бочку і прямує до цистерни з
водою.

Підвозити воду і продукти дове¬
деться ще не один раз. Тож офіцери
групи цивільно-військового співробіт¬

ництва Збройних Сил України за¬
пропонували військовому команду¬
ванню зробити військові транспорти
в Красногорівку систематичними.
Окрім того, фахівці цивільно-війсь-
ковго співробітництва вже знайшли
громадських активістів та благодійні
організації, які також допомагати¬
муть мешканцям Красногорівки.

Владислав Копцев. “Крила України”.

Фото автора.

6 серпня відбулась його зустріч
з Прем’єр-міністром України Арсе-
нієм Яценюком. Глава Уряду наго¬
лосив на важливості координації
спільних зусиль для подолання за¬
грози європейській безпеці, яку
представляє російська агресія про¬
ти України. Прем’єр високо оцінив
активну позицію Альянсу щодо рі¬
шучого засудження незаконної
анексії Росією АР Крим та агресив¬
них дій на Сході України.

Арсеній Яценюк і Андерс Фог
Расмуссен обговорили спільні кро¬
ки, спрямовані на подальше погли¬
блення співпраці України з Альян¬
сом. Йдеться, зокрема, про взає¬
модію в рамках інструменту Річних

національних планів, а також вико¬
ристання заснованих НАТО нових
Трастових фондів на підтримку
обороноздатності України.

Глава Уряду та Генеральний се¬
кретар НАТО відзначили важли¬
вість вжиття додаткових заходів
реагування на розвиток ситуації в
Україні за підсумками майбутнього
саміту Альянсу, який відбудеться
4-5 вересня у Великобританії.

В рамках візиту Генсека НАТО в
Україну також заплановані зустрічі
з Президентом України Петром По-
рошенком, Міністром закордонних
справ Павлом Клімкіним і Головою
Верховної Ради Олександром Тур-
чиновим.

НАКАЗОМ МІНІСТРА

Офіційно на озброєння

Міністр оборони України генерал-полковник Валерій
Гелетей підписав наказ № 499 від 5 серпня 2014 ро¬
ку «Про прийняття на озброєння Збройних Сил
України учбово-бойових літаків Су-27УБ1 М,
Су-27УП1М та бойових літаків Су-27С1М, Су-27П1М».

Учбово-бойові літаки Су-27УБ1М, Су-27УП1М та бойові літаки
Су-27С1М, Су-27П1М призначені для ведення повітряного бою на ма¬
лій та середній дальності в будь-яких погодних умовах та в будь-який
час доби без обмежень, у всьому діапазоні висот та швидкостей
польоту літаків, забезпечення льотно-тактичної підготовки льотчиків у
бойових підрозділах, а також для покращення бойової ефективності та
можливостей, експлуатаційно-технічних характеристик і системи техні¬
чного обслуговування.

УБЛ Су-27УБ1М, Су-27УП1М та бойові літаки Су-27С1М, Су-27П1М є
модернізованими серійними літаками Су-27УБ, Су-27УП, Су-27С,
Су-27П, оснащеними комплектом додаткового обладнання.

КАДРОВІ РОТАШІ

Призначено нового керівника ДП “Антонов”

З 1 серпня 2014 року виконання обов’язків президен¬
та - Генерального конструктора Державного підпри¬
ємства “Антонов” покладено на Сергія Меренкова.

Кандидатуру Сергія Меренкова на посаду виконуючого обов’язків
президента - Генерального конструктора ДП «Антонов» було рекоме¬
ндовано Прем’єр-міністру України асоціацією «Укравіапром», яка об’є¬
днує понад 60 підприємств авіаційної галузі.

— ДЕНЬ ВІЙСЬК ЗВ'ЯЗКУ —

Напередодні професійно¬
го свята до зв’язківців,
якими командує полков¬
ник Борис Кш, котрі забез¬
печують зв’язок для війсь¬
кових в зоні проведення
антитерористичної опера¬
ції, приїхав їхній духовний
наставник протоієрей
Олександр Філіпповш На¬
самперед - провів польову
літургію - Заступник ко¬
мандира окремої гвардій¬
ської бригади зв’язку ка¬
же, що й в місті постійної
дислокації військові його
бригади відвідують церк¬
ву. Але зараз в полі, в екс¬
тремальних умовах, потре¬
ба в духовній підтримці від¬
чувається найсильніше.

Отець Олександр привіз вій¬
ськовим два бронежилети, сім
розвантажувальних жилетів,
комплекти польової форми та
взуття, засоби зв’язку, чимало
важливих побутових дрібниць.
Дорогою купив зв’язківцям каву¬
нів. Більше ста кілограмів, тож
спробували усі. Чимало коштів
на закупівлю речей для військо¬
вих зібрали прості прихожани

Одесько-Балтської єпархії.

Отець Олександр переповів гва¬
рдійцям й побажання від вірян:
“Повертайтеся живими”. Ці слова
люди написали й на бронежиле-
тах, які віддали військовим.
Заступник командира щиро зіз¬
нається: добре слово дуже важ¬
ливе для військових. Воно додає
сил і наполегливості.

В польових умовах зв’язківці

роблять усе, аби військові під¬
розділи та командування ніколи
не втрачали зв’язок між собою.
Зазначають, що робити це не¬
просто. Про деталі своєї роботи
розповідають неохоче. Запевня¬
ють, що зв’язок забезпечують
надійний.

Владислав Копцев.

“Крила України”.

Фото автора.

51 -ї окремої механізованої бригади, батальйо-
територіальної оборони та інженерно-саперного
підрозділу оперативного командування “Південь”
цілий арсенал зброї та боєприпасів -

Вилучили російську зброю та вибухівку

В ході боїв за звільнення населе¬
ного пункту Красногорівка бійці
бригади захопили десятки одиниць
стрілецької зброї терористів.

- Це автомати калібру 7.62 АК-74,
АКС-74, що, як видно, брали участь
в бойових діях, - розповідає началь¬
ник служби ракетно-артилерійсько¬
го озброєння оперативного коман¬
дування “Південь” полковник Олег
Сніжко, - також є АК-74 в мастилі,
які були закладені в обладнану схо¬
ванку. Вилучили гранати до грана¬
тометів РПГ-7 та 82-міліметровий
гранатомет, який можна перевозити
як у вантажівках, так і в автомобілях
типу “УАЗ” чи “Газель”. Окрім того,

бійці вилучили гвин¬
тівки СКС, які, як ви¬
дно, використовува¬
лись в бойових діях,
та чимало патронів
до стрілецької зброї.

Вся ця зброя буде
передана на склади
Збройних Сил Украї¬
ни для утилізації.

В Красногорівці
військові виявили приміщенння, пе¬
реобладнане під склад для збері¬
гання вибухових речовин. Боєпри¬
паси призначалися для руйнування
мостів, гребель, залізничних колій
та інших об’єктів інфраструктури.

го, хочу звернутися до військовслуж-
бовців і мирного населення - при ви¬
явленні вибухонебезпечного пред¬
мету необхідно обгородити його, об¬
межити доступ до нього та повідоми¬
ти про це правоохоронні органи. На¬
ші команди розмінування їх знешко¬
дять. Робити це варто обов’язково,
бо різні небезпечні предмети ваблять
до себе насамперед дітей, і вони мо¬
жуть першими постраждати від за¬
лишених злочинцями боєприпасів.

Окремий трофей українських со¬
лдатів - малогабаритний ручний во¬
гнемет. Він був вилучений у терори¬
стів під час ведення бойових дій.
Вироблений вогнемет в Російській
Федерації. Інформацію про країну
виробника було витерто, однак ві¬
домості про номер і серію зброї збе¬
реглися, бо стерти їх неможливо.
Таким чином можна ідентифікувати
походження вогнемета.

Вся вибухівка терористів буде лі¬
квідована нашими саперами. Вона
не знищить плодів мирної праці
українців - їхні дороги, мости, залі¬
зниці і заводи, не принесе сліз та го¬
ря в мирні оселі.

Владислав Копцев. “Крила України”.

Фото автора.

втік. Під час пере¬
вірки автомобіля
було виявлено, що
він замінований.

- Салон легко¬
вика був начине-

Частина з них також була оснащена
оболонками з уламками. Такі види
вибухівки здатні вражати людей на
відстані до ста метрів і могли бути
використані для організації терак-
тів. Зараз і склад, і небезпечні ре¬
човини знищені.

А під час несення служби на одній
з автомобільних доріг у Волновахсь-
кому районі військовослужбовці зу¬
пинили за п’ятдесят метрів від блок¬
поста підозрі¬
лий автомобіль
“Деу Ланос”. Во¬
дій легковика

ний вибухівкою, - розповідає нача¬
льник управління оперативного за¬
безпечення оперативного команду¬
вання “Південь” полковник Михайло
Ковальський. - Це амонал, в троти¬
ловому еквіваленті його там місти¬
лось близько ста тридцяти кілогра¬
мів. Крім того, в автомобілі були
встановлені гранати на розтяжках. З
метою забезпечення життя і здоро¬
в’я військовослужбовців і мирних ме¬
шканців було проведено часткове
розмінування. Вибухова речовина
була вилучена. Автомобіль після
цього утилізований. Виходячи з цьо¬

е-таіі: кгиІа_икг @ і.иа

шшш.кгиіа.сот.иа

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

4 Крила України

“Народний літак”
готується знову
відчути небо

“Везунчик”, кошти на ремонт якого збирали усім світом,
уже зовсім скоро зійде із лави запасних і отримає нове
життя разом із новою роботою. Старенький, майже безна¬
дійний Ан-26, що довго припадав порохом на аеродромі у
Борисполі, невдовзі возитиме вантажі і людей у зону АТО.

■Лежали

Знімок на прощання: Роман залишається, а Андрій іде на реабілітацію.

- Ремонтні роботи завершені на
90 відсотків, - розповідає заступник
командира бригади з інженерно-
авіаційної служби військової части¬
ни А2215 підполковник Олексій Бра¬
тусь. - Максимум через два тижні
літак злетить в небо. У тому, що
“Феніксу” ще літати і літати, вже ні¬
хто не сумнівається. На цьому літаку
двигун напрацював 2,5 тис. годин,
коли визначений час роботи - 15

тис. годин. То скільки нам ще треба
років, щоб ми вилітали ці години. 50
років - це не межа. Літак надійний.
Жоден подібний не зазнав катастро¬
фи через несправність.

Підполковник зізнається, споча¬
тку мало вірив у можливість відро¬
дження повітряного судна. Та коли
заводи почали відгукуватись і без¬
коштовно виконувати деякі роботи,
сумніви зникли.

- Залишилось завершити регла¬
ментні роботи і запустити авіаційні
двигуни. Величезний обсяг роботи
залишився позаду. Закупили пов¬
ністю комплект гідравлічних шлан¬
гів, заправили літак пальномасти-
льними матеріалами. Із деякими
проблемами, але все ж закупили
авіагуму. Через товаришів-авіато-
рів ми знайшли авіагуму в Польщі.
Вийшло на 20 тисяч грн дешевше,
ніж купили б російського виробниц¬
тва. Ми переживали за долю гвин¬
тів, та і тут все склалось. Взагалі

найбільший обсяг роботи виконали
наші фахівці інженерно-авіаційної
служби. Люди із ранку до ночі ви¬
конували складну фізичну роботу.

За ремонт літака вже заплачено
більше 400 тисяч народних гро¬
шей. Кошти надсилають від 20 гри¬
вень до 12 тисяч на картковий ра¬
хунок, Бориспільська мерія виділи¬
ла 10 тисяч, водоканал - 20 тисяч.

- Льотчики з Росії також надси¬

лають кошти, але просять не роз¬
голошувати їх імена. Із багатьох
країн відгукнулися: Чехії, Словач¬
чини, Болгарії, СІ1ІА, Канади. До
того ж, багато компаній зробили лі¬
таку цінні і дуже потрібні подарун¬
ки. Із кожним днем коло друзів “Ве-
зунчика” зростає. Це й авіакомпанії
“Аіг Зігіп”, “ІІВОА”, “Меридіан”, Дер¬
жавний музей авіації (Жуляни), Кі¬
ровоградська льотна академія НАУ
і багато інших.

Літак підніметься в небо під по¬
зивним “Фенікс”. А тим часом ще
один літак із Борисполя незабаром
побачить небо.

- Ми готуємо до капітального
ремонту Ан-30, що вже 13 років не
підіймався у небо. Спочатку на 410
заводі його оглянуть, згодом - про¬
ведуть необхідні ремонтні роботи.
Сподіваємось, відроджені літаки
якомога швидше розправлять крила.

Марія Руда.

“Крила України”.

Поранені герої продовжують
прибувати до військових гос¬
піталів та військово-медич¬
них клінічних центрів Мініс¬
терства оборони України із
зони проведення антитеро-
ристичної операції. Понад 80
солдатів, сержантів та офі¬
церів, зокрема, знаходяться
на лікуванні у Вінниці, в сті¬
нах ВМКЦ Центрального ре¬
гіону. Звичайно, готуючи га¬
зету до друку, ми не можемо
оминути увагою цю тему - те¬
му доль людей у погонах, які
пролили свою кров за Волю
та Незалежність нашої Бать¬
ківщини. Цього разу ми розпо¬
вімо нашим читачам навіть не
про одного, а одразу про трьох
поранених героїв - сержантів
та солдата, яких прооперува¬
ли та лікують у Вінницькому
медично-клінічному центрі.

Це - двоє сержантів-десантників
із 95-ї Житомирської окремої аеро-
мобільної бригади ВДВ та солдат-
сапер із 93-ї окремої механізованої
бригади. Начебто, різні частини або
принаймні підрозділи, але є у цих
трьох мужніх чоловіків щось спіль¬
не, що їх об’єднує... По-перше, усі
вони є резервістами, які колись були
строковиками та контрактниками, а
потім були мобілізовані та знову
стали до строю. А по-друге, їх об’єд¬
нують спільні бої, ще зовсім свіжі
спогади про події двотижневої дав¬
ності, коли на одних і тих самих
блокпостах та у колонах вони були
під обстрілами, коли звільняли одні
й ті ж міста й села Донбасу. Тому й
було вирішено об’єднати їхні розпо¬
віді та розповіді про них в один на¬
рис. Отже, представляємо: палата
№ 604, люди нелегкої долі й безсу¬
мнівно мужнього характеру.

Наш перший герой - сержант-мі-
нометник із 95-ї аеромобільної бри¬
гади Руслан. Родом він з Житомир¬
щини, з міста Радомишль. Строкову
службу Руслан служив у Новограді-
Волинському. Був командиром гар¬
мати в одному з підрозділів артиле¬
рійського полку. Чесно відслужив¬
ши, у 2001 році сержант повернувся
додому, але вже через півроку, по¬
міркувавши, поїхав знову до Ново-
града-Волинського та уклав конт¬
ракт. Весь контракт, три роки, він
прослужив на посаді головного сер¬
жанта батареї. Але наприкінці конт¬
ракту прийняв рішення звільнитися
- усі ми пам’ятаємо ті роки, коли
грошове забезпечення навіть офі¬
церів було недостатнім, про контрак-
тників же годі й казати. А Русланові
на ці мізерні крихти ще й доводило¬
ся знімати житло разом із молодою
дружиною. Тож тоді понад чотири¬
річний зв’язок парубка із військом
перервався. І він, напевно, ніколи б
не подумав, що настане час, і йому

знову доведеться вдягнути камуф¬
ляж і взути берці, тим більше - не у
мирний час, а їхати на неоголошену
війну...

Протягом восьми років чоловік
жив із сім’єю у Києві, орендуючи
квартиру. Ким лише не працював! У
ресторані виріс з рядового офіціан¬
та до адміністратора - очевидно, він
такий по життю: в армії - з рядового
до сержанта. Потім працював такси¬
стом. Аж поки 27 березня за місцем
проживання, у Радомишлі, йому не
вручили повістку з військкомату...

Після прискореної двотижневої
підготовки, згадавши усі армійські
навички, у складі мінометної батареї
він відправився на Південь. Спочат¬
ку - до “Ями”, як десантники охрес¬
тили низовину поблизу села Парти¬
зани на Херсонщині. Там, прибуваю¬
чи, накопичувалися підрозділи бри¬
гади. А за два тижні - хто куди. Міно¬
метники відправилися на Арабатсь-
ку стрілку. Там, знову ж таки два ти¬
жні, разом із іншими колегами вони
несли службу на блокпостах.

- Навпроти нашого блокпоста
стояв блок росіян, - згадує Руслан.
-1 тоді ще ніхто навіть не міг поду¬
мати, що невдовзі на Сході все так
далеко зайде: ми зовсім привітно
махали руками одне одному, і вій¬
ни точно не бажав ніхто...

Та долею і хворобливою волею
президента сусідньої, раніше - брат¬
ньої держави, судилося інакше... На¬
прикінці квітня десантників відправи¬
ли на Донбас. Спочатку - у Добропіл-
ля. Тоді там уже пострілювали, та ак¬
тивних бойових дій ще не вели. “Де-
сантура” несла службу на блокпостах
- зупиняли підозрілі машини, переві¬
ряючи їх. А потім був Слов’янськ...

Всередині травня підрозділи одра¬
зу кількох з’єднань та частин, що бе¬
руть участь у проведенні АТО, прибу¬
ли під Слов’янськ. І одразу ж - у бій...
В бій на сумнозвісній горі Карачун!

- Уявіть собі, прямо на наших
очах бойовики там збили дві верту¬
шки! - схвильовано підхоплює роз¬
повідь Руслана солдат на сусідньо¬
му ліжку, який за недовгі дні спіль¬
ного перебування у палаті вінниць¬
кого шпиталю став йому як брат.

Це - Андрій, сапер із 93-ї механі¬
зованої бригади. На передову він
потрапив так само, як і Руслан - за
повісткою. Запорожець, він відслу¬
жив строкову у тому ж Новограді-
Волинському, тільки в сусідній час¬
тині, в інженерному полку 8-го ар¬
мійського корпусу. Повернувшись
до рідного Запоріжжя, працював
п’ять років краномашиністом - спо¬
чатку на феросплавному заводі, а
потім - на титаномагнієвому комбі¬
наті. Працював, аж поки Росія не роз¬
почала свою агресію проти України.
Навіть одружитися не встиг, як за
повісткою прибув до військкомату.
На календарі було 1 квітня - День
жартів. Та повістка не була жартом:
вже наступного дня Андрій був са¬
пером в інженерно-саперній роті
93-ї бригади...

Готувати резервістів мали споча¬
тку, як і у випадку Руслана Близню¬
ка, 10 днів, але потім було прийнято
рішення продовжити курс підготовки
до 45 діб. І ось в середині травня під¬
розділи бригади, зведені у баталь¬
йонні тактичні групи, відправилися у
різних напрямках виконувати свої
завдання. БТГр 93-ї бригади, у скла¬
ді якої був інженерно-саперний під¬
розділ Андрія, прибула туди ж і при¬
близно в той самий час, куди приїха¬
ла з кримського кордону БТГр 95-ї
бригади, у якій служив сусід по пала¬
ті Руслан, - до Добропілля.

- Ми стали базовим табором у
яблуневому саду, тож штаб групи
охрестили “Яблуневим садом”.
Спочатку стояли на блокпості за
Красноармійськом. Нас обстрілю¬
вали, хоча тоді - ще не дуже...

“Пчела-ІГ’

“Пчела-ІТ” - разведьівательньїй БПЛА. С помощью
комплекса осуществляется оперативное взаимодействие
со средствами огневого пораження РСЗО «Смерч»,

«Град», ствольной артиллерии, ударньїх вертолетов в
условиях огневого и радиозлектронного противодействия.

В 1995 г. в Чечне использовалось 5 аппаратов “Пче-
ла-ІТ”. Во время испьітаний две “Пчельї” бьіли сбитьі ог¬
нем чеченских ополченцев, сумевших организовать пло-
тньїй заградительньїй огонь из стрелкового оружия и зе-
нитньїх установок по маршруту полета ДПЛА.

ттх

Размах крьіла, м: 3.30
Длина, м: 2.80
Вьюота, м: 1.12
Масса, кг: 138
Тип двигателя: поршневой
Мощность, л.с.: 1 х 32
Радиус действия комплек¬
са, км: 60

Диапазон вьісот полета
над уровнем моря, м:
100-250

Скорость полета, км/ч:
120-180

Взлетньїй вес ДПЛА, кг:
до 138

Способ управлення:
автоматический полет по
программе;
дистанционное ручное
управление.

Диапазон вьісот оптималь¬
ного ведення разведки над
подстилающей поверхнос-
тью, м: 100 - 1000

Российские беспилотньїе

Т23 “Злерои”

Т23 «Злерон» - комплекс дистан-
ционного наблюдения. Предназначен
для наблюдения наземной обстановки
и обьектов с воздуха. Разработка за¬
вершена в 2003 году компанией
«ЗНИКС». БПЛА сконструирован скла¬
дним, что предоставляет возмож-
ность его хранение в контейнере раз-
мерами не более 0,940,540,12 м.
Оснащен злектрическим двигателем с
толкающим винтом, установлена ста-
билизированная ТВ система и цифро¬
вая фотокамера и передающая аппа-
ратура.

Старт производится с использова-
нием резинового жгута, которьій обе-
спечивает аппарату необходимую
взлетную скорость, посадка осуществ¬
ляется с использованием парашютной
системьі с вьісот от ЗО м.

ТТХ

Размах крьіла, м: 1,47
Длина, м: 0,45
Масса, кг: 3,4

Целевая нагрузка (цифровая
фотокамера, 10Х видеокамера,
ИК-камера)

Тип двигателя - злектрический

Скорость полета, км/ч: 65-105
Продолжительность полета, ч:
1,25

Статический потолок, м 3000

Режимьі полета - автономньїй,
полуавтономньїй, удержание
обьекта в кадре, облет точки,
проход над точкой, автомати¬
ческий возврат.

е-таіі: кгиіаикг @ і.иа

шшш.кгиіа.сот.иа

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

Кридд України 5

ГЕРОЇ УКРАЇНИ

три товариші

Сапери розвозили по інших
блокпостах боєприпаси, сигнальні
ракети та інше необхідне на “бло¬
ках”. Тим часом “Яблуневий сад”
постійно переміщувався. Так він пе¬
ремістився до Карачуна...

- Телевежа, що стояла і тепер, як
ми чули, вже знову стоїть на Карачу-
ні, для сепаратистів була чудовим
орієнтиром, завдяки якому вони пос¬
тійно обстрілювали нас, - знову
включається в розмову Руслан. -
Спочатку “валили” з самохідного мі¬
номета “Нона”. А потім, коли наша
влада оголосила перемир’я... За цей
час терористи дуже добре підготува¬
лися й озброїлися... До десантної
“Нони” у тих, хто стояв безпосеред¬
ньо навпроти нас, додався й піхотний
реактивний міномет “Васильок”. Нам
тоді стало непереливки: вони по нас
- мінами, а нам не можна - переми¬
р’я... Та все ж вистояли, і Слов’янськ
ми взяли! Щоправда, окремі групи
бойовиків відступили, та чимало у мі¬
сті їх і залишилося. Так, багато снай¬
перів били по нас у районі вокзалу,
та й у інших районах міста.

Крім снайперів було і важке
озброєння. Причому, як згадують
хлопці, діяли сепаратисти так. Виї¬
хали з двору житлового будинку за
ріг, обстріляли - й назад. Стріляли
також з території дитсадків, дітей у
заручники брали... Стріляли звіду¬
сіль - навіть з міліцейських машин
та карет “Швидкої допомоги”.

На питання, хто все ж таки воює
проти українців у рядах так званого
“ополчення”, поранені відповідають:

- Та весь набрід, що тільки мож¬
на уявити! З місцевих - зеки, нар¬
комани, алкоголіки та шпана, з ін¬
ших - кого тільки не було! Чечени,
осетини, інгуші і ще бозна хто! У
нас коли хлопці у полон потрапля¬
ли, ми телефонували їм на мобіль¬
ні, аби домовитися про обмін, і зав¬
жди чули одне: “Слюшай! Мі вас
всєх резать будім!”. І, бувало, різа¬
ли... Нам відомі факти, коли на¬
шим полоненим кавказці відрізали
вуха або засували у вухо автомат¬
ний шомпол. По-всякому бувало...

Після визволення Слов’янська
українські війська пішли на До¬
нецьк. Діяли постійно пліч-о-пліч
батальйонні тактичні групи одразу
декількох бригад. Припустимо, як
розповідають хлопці, брали Карлів-
ку. Підрозділи 25-ї, 30-ї, 51-ї, 72-ї,
79-ї, 93-ї та 95-ї бригад плюс добро¬
вольчі батальйони та “Правий сек¬
тор”, тримаючи кругову оборону,
стискають кільце навколо Карлівки,
поступово звужуючи його.

Звільнили багато населених пун¬
ктів, згадують поранені, усіх назв і
не запам’ятаєш - села, міста...

- А далі, - продовжує Руслан, -
житуха... Спиш у бронику, вста¬

єш - у бронику... Не було жодно¬
го дня без обстрілів, без боїв. І так
- два місяці... А головне, у чому
ми всі там переконалися, це те,
що ніякого перемир’я давати їм
не можна! Озброюються так, що
нам і не снилося! Ми на допотоп¬
них БТР-70, а вони - чи не на но¬
веньких БТР-80, ми на Т-64, вони -
на Т-72, у нас немає таких ПТРК,
ПЗРК, станкових автоматичних та
ручних протитанкових гранато¬
метів останнього покоління, як у
них. Та що тут казати... А як вони
укріплюються за час перемир’я!..

У розмову вступає третій з меш¬
канців палати, важкопоранений Ро¬
ман, сержант-десантник з 95-ї:

- Це точно... Такі за час пере¬
мир’я встигають ДОТи й блокпос¬
ти облаштовувати - ні “Гсадом”,
ні танком не візьмеш! Ми якось
вже на Луганщині таке укріплен¬
ня штурмували... Зарилися в зе¬
млю, товстенні бетонні блоки, за¬
лізобетонні плити, зверху - декі¬
лька скатів деревних стволів та
ще й земля зверху. Нічим не візь¬
меш... Але ж якось брали!

Роман - найстарший у цій пала¬
ті, йому йде сороковий рік. Цей кре¬
мезний поліський чолов’яга родом
із села Бовсуни, що на Житомир¬
щині. Одного добровольця з його
села вже поховали...Романові пота¬
ланило більше - він “всього лише”
залишився без ока...

Строкову службу чоловік прохо¬
див в окремій ДШБ у Хирові, якою на
той час командував нещодавній Мі¬
ністр оборони України, а нині - засту¬
пник секретаря РИБО генерал-пол¬
ковник Михайло Коваль. У 1994 році

Роман звільнився у запас та поверну¬
вся до рідного села. Протягом два¬
дцяти років, і аж до самого 26 берез¬
ня цього року чоловік працював бри¬
гадиром у Лугінському держлісгоспо-
дарстві. Отримавши повістку з
військкомату, Роман попрощався з
дружиною та двома доньками-стар-
шокпасницями й поїхав до обласного
центру. Як і Руслан Близнюк, він був
розподілений до 95-ї бригади. Але
потрапив, відповідно до військово-об¬
лікової спеціальності, до іншого під¬
розділу - протитанкового взводу.
Там сержант був призначений на по¬
саду оператора протитанкового ком¬
плексу 9М111 “Фагот” і після нетрива¬
лої підготовки відправився на Херсон¬

щину - до тієї ж самої “Ями”. Потім -
те саме Добропілля, бої на Донбасі, а
згодом - вже на Луганщині. Порани¬
ли Романа під Лисичанськом. Десан¬
тники йшли у наступ, і на їхньому
шляху виявився ось такий ДОТ, про
який він розповідав. У бою отримав
три кулі у груди, та якісний бронежи-
лет 4-го класу захисту витримав їх -
навіть синців на тілі не лишилося. Але
від удару, хоч і Роман богатирської
статури, не витримав і впав. Почали
падати на землю і бойові побратими.
Поруч із ним впав поранений това¬
риш, і сержант почав відтягувати йо¬
го у безпечне місце. Саме в цю мить
бойовик метрів із сорока вирішив до¬
бити його з АКМ та поцілив у скроню.
Роман був у кевларовому шоломі,
який без проблем пропустив кулю.
Ворожа куля розтрощила кістки об¬
личчя, а осколки від шолому вибили
око. Точніше, око довелося видаляти
вже у Вінниці, адже воно було повніс¬
тю пошкоджене.

- Роман поступив до нас у важ¬
кому стані, - розповідає началь¬
ник клініки щелепно-лицьової хі¬
рургії, стоматології, отоларинго¬
логії та очних хвороб ВМКЦ
Центрального регіону полковник
медичної служби Олександр Вар-
ченко, який разом із лікарем-оф-
тальмологом капітаном медслуж-
би Сергієм Олійником та іншими
лікарями оперував важкого паціє¬
нта. - Було проведене оператив¬
не лікування, під час якого вида¬
лені залишки ока та встановлені
дві титанові пластини на місце по¬
шкоджених кісток обличчя. За¬
раз він іде на поправку, а в пода¬
льшому потребує пластичних
операцій, зокрема - на повіках.

Щодо поранення його бойового
побратима по бригаді Руслана, то це
відбулося під Савур-Могилою. Коло¬
на українських військ йшла звільня¬
ти цей населений пункт, який є клю¬
човою висотою на Донбасі, а міноме¬
тний взвод отримав наказ зайняти
вогневу позицію й обстрілювати
блокпост сепаратистів, аби не дати
їм можливості ведення вогню по ко¬
лоні. Завдання мінометники викона¬
ли з честю - колона пройшла, але
одразу ж після цього бойовики “на¬
крили” їх залпами. Один мінометник
загинув на місці, семеро, включаючи
командира міномету Руслана, були
поранені, й лише двоє бійців зали¬
шилися неушкодженими. Русланові
чотири осколки від міни потрапили у
сідниці, під коліно й в ділянку кісточ¬
ки нижче гомілки. На щастя, кістки
зачеплені не були, втім, постражда¬
ли сухожилля, вени та нервові закін¬
чення.

З евакуацією з поля бою міноме¬
тникам поталанило - їх майже од¬
разу вивезли медичним “Хамме-
ром” до найближчої селищної ліка¬
рні, де надали першу медичну допо¬
могу й перевезли до мобільного го¬
спіталю. Звідти - вертольотом до
Дніпропетровська. Ніч у військово¬
му шпиталю - й літак аеромедичної
евакуації Повітряних Сил Л/іїа” дос¬
тавив їх до Вінниці. Тут Руслана, як
і інших товаришів, прооперували,
витягли осколки. Сьогодні він іде на
поправку та направляється для ре¬
абілітації до Ірпеня. А там сподіва¬
ється на скору зустріч із батьками,
дружиною, шестирічним синочком
та усією великою родиною.

Андрій був поранений у селі Піс¬
ки Ясинуватського району. У його
день народження, 24 липня, части¬
ни сил АТО пішли на штурм села.
По наступаючих вівся шалений во¬
гонь з “Градів” та мінометів, але по¬
при це українські вояки увірвалися
в село. Наступного дня, вже під час
зачистки звільненого села, солдата
поранили кулями калібру 5,45 мм -
з АК-74 - з вікна житлового будин¬
ку. По ньому вдарив автомат з дру¬
гого поверху, Андрій відкрив вогонь

у відповідь, але був поранений у сі-
дницю з пошкодженням сідничного
нерву та ступню. Невдовзі після
бою молодий сапер потрапив до ра¬
йонної лікарні міста Димитрова.

- Сталося так, - розповідає Ан¬
дрій, - що незадовго до мого пора¬
нення був поранений один із бійців
нашої роти. Його так само допра¬
вили до районної лікарні, звідки
бойовики викрали його - взяли у
полон. Тож, аби цей випадок не по¬
вторився, вночі мій командир
взводу “викрав” мене. На джипі
своїх друзів повіз мене прямісінь¬
ко у Дніпропетровськ, звідки літа¬
ком я вже прилетів до Вінниці...

Як і Руслана, Андрія оперував
досвідчений військовий хірург, відо¬
мий далеко за межами Вінниці, Ми¬
кола Драчевський. Обидва поране¬
ні щиро вдячні лікареві за свій поря¬
тунок. Всі вони взагалі дуже задо¬
волені ставленням з боку персона¬
лу ВМКЦ, умовами лікування й по¬
буту, харчуванням. А ще поранені
дуже вдячні волонтерам - вони до¬
помагають хлопцям буквально усім,
приносячи їм їжу, солодощі, соки,
воду, фрукти, цигарки, спортивні
костюми й навіть нижню білизну.

Разом із Русланом Андрій наразі
вирушає на реабілітацію до Ірпеня.
Роман залишається у шпиталі ще на
два місяці. Попереду - тривале ліку¬
вання, пластичні операції. Тільки...
Де ж взяти гроші на них простому се¬
лянинові?.. З титановими пластина¬
ми вартістю 3500 гривень допомогла
вінницька волонтерка. А далі? Плас¬
тика коштуватиме ж набагато біль¬
ше! А держава, обурюються хлопці,
схоже не збирається допомагати ко¬
штами тим, хто пролив за неї кров...
Навіть грошове забезпечення вони
усі місяці перебування у зоні бойових
дій отримували без так званих “бойо¬
вих” - лише по 2400 грн, і лише у ли¬
пні їм виплатили по 5 тисяч. Що сто¬
сується статусу учасників бойових
дій чи бодай якогось нагородження
чи компенсацій за поранення - тут
взагалі, як то кажуть, темний ліс... А
найбільше, чим сьогодні вони обуре¬
ні, - їм не дають довідки про пора¬
нення у бою. Кажуть, що у них не по¬
ранення, а так, травми... Втім, втіш¬
ною є заява РИБО, оприлюднена
днями, яка роз’яснює шляхи вирі¬
шення цієї проблеми. За словами ре¬
чника РИБО Андрія Лисенка, аби по¬
ранення класифікувалося як таке,
родичі військових мають звернутися
до військкомату за місцем прожи¬
вання, аби отримати там довідки, що
військовослужбовців призвали до
конкретних військових частин, які бе¬
руть участь в АТО. Що ж, будемо
сподіватися, що пораненим героям
вдасться добитися усіх статусів і
пільг, а всі нюанси є суто технічними
й проблеми - тимчасовими.

Олексій Береговий. “Крила України”.

Фото автора.

До Руслана навідався заступник командира батареї з виховної роботи старший
лейтенант Олександр Казюнь, який із зони АТО також потрапив до шпиталю.

летательньїе аппаратьі

“Дозор-85” ттх

Дозор-85 (Дозор-4) — разведьівате-
льньїй БПЛА. Разработан компанией
«Транзас» и является основньїм аппа-
ратом серии «Дозор». Серийно вьіпус-
кается с 2007 года. Комплекс Дозор ра-
змещается на шасси автомобиля І_апсІ
Роуєг ОеТепсІег 110 в специальном кон¬
тейнере (2.5x1.0x1.0 м).

Размах крьіла, м: 4,60
Длина, м: 2,60
Вьюота, м: 1,20

Максимальная взлетная масса, кг: 85
Крейсерская скорость, км/ч: 120-150
Практическая дальность, км: 900
Продолжительность полета, ч: 8

Статический потолок, м: 4000.

ТТХ

Крейсерская скорость, км/ч:
65-105

“Иркут-2М”

Авиационньїй комплекс дистанцион-
ного зондирования “Иркут-2М” вьіпол-
няет задачи мониторинга в широком
диапазоне метеоусловий, обеспечивая
получение и передачу на землю в реа-
льном масштабе времени телевизион-
ного и фотографического изображений
местности, определение координат на-
земньїх обьектов по целеуказанию опе¬
ратора, а также сбор, накопление и
комплексную обработку видеоинфор-
мации.

Летательньїй аппарат вьіполняет по-
лет в течение 1,5 часов и в реальном
масштабе времени передает информа-
цию от датчиков полезной нагрузки на
наземную станцию управлення, распо-
ложенную в радиусе до 20 км.

В качестве целевой нагрузки на БЛА
“Иркут-2М” установлена телевизионная
камера. В пределах массьі целевой на¬
грузки в 300 г на “Иркут-2М” могут
бьіть установленьї тепловизионная ап-
паратура или цифровой фотоаппарат.

Размах крьіла, м: 1,47
Длина, м: 0,45
Вьюота, м: 0,30
Радиус действия, км: 20
Максимальная взлетная
масса, кг: З

Продолжительность полета, ч:
1,5

Рабочая вьюота полета, м:
100-300

Практический потолок, м:
3000

е-таіі: кгиІа_икг @ і.иа

шшш.кгиіа.сот.иа

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

6 Крила України

Відділ озброєння штабу АТО сьогодні нагадує ве¬
летенську станцію техобслуговування різноманітних
машин, озброєння та бойової техніки.

- Відремонтуємо та відновимо все! Від зубочистки
до танка, - з усмішкою жартує заступник начальника
штабу з озброєння АТО. - У нас майстри - молодці! Це
не просто люди із золотими руками. Це - золоті люди.

І дійсно, хлопці працюють самовіддано і натхненно.
Фактично цілодобово. Розпочинають роботу о п’ятій-

- ВІЙСЬКОВІ РЕМОНТНИКИ —

да З© ©©дштшвш
®тгЗ шофда-а 1 "

Скажу відразу: найважке у підготовці
фронтових матеріалів - це питати прізви¬
ще свого респондента. Адже у багатьох
родини не знають, що їх батьки, брати,
сини - не на полігоні, а виконують важ¬
ливі і важкі завдання в зоні АТО. Дехто
просто мас власні мотиви і вірить в пога¬
ні прикмети. Отже, і цей матеріал хоч і
буде ілюстрований обличчями наших
хлопців, але жодного прізвища навіть в
коментарях не буде. Ми перерахуємо їх
після перемоги. Нашої перемоги.

Звичайно, майстри пробують прикривати бронею
деякі частини автомобілів. Наприклад, нашими майс¬
трами броньовано кілька вантажівок, що зараз на пе¬
редовій. Так само “тюнінгуються” і всі БТРи та інші
броньовані машини - до них приварюється спеціаль¬
на сітка, що рятує панцерники від ураження кумуляти¬
вними снарядами. Та ремонтникам для якісної роботи
потрібно сучасне обладнання. Зовсім не зайвим для
них був би потужний вулканізатор. Адже колеса ма¬
шин зараз страждають чи не найбільше. Скажімо ва¬
га спорядженого бойовою машиною тягача сягає 80-
ти тонн. Зрозуміло, при такій вазі стальний дріт,
“знайдений” на дорозі, прошиє гуму наскрізь.

Та нехай у вас не складеться враження, що війсь¬
кові ремонтники - це люди, які постійно працюють в
глибокому тилу. Це не так. Бійці відділу евакуації за¬
бирають ушкоджені машини безпосередньо з поля
бою, під вогнем противника, іноді навіть із пораненим
екіпажем.

шостій годині ранку і закінчують вже після опівночі. Ви¬
мащені в мазуті, зі збитими пальцями вони не наріка¬
ють. З усмішкою, часто з військовими міцними жартами
ремонтують все те, що приходить до них. Ремонтують,
бо розуміють: кожна одиниця техніки там, на передовій,
має ціну води у пустелі. І від того, наскільки швидко і які¬
сно вони зроблять свою роботу тут, залежить, чи буде
у пацанів там броня, боєприпаси, вогнева підтримка

- Ми знаємо, що якщо хоч на день запізнимось з
поверненням техніки, то хлопці на передовій і блокпо¬
стах можуть опинитись в мінусі, - продовжив заступ¬
ник начальника штабу з озброєння АТО.

А ще тут дуже дякують волонтерській допомозі.
Зокрема, начальник автослужби АТО розповів, що
неодноразово були випадки, коли представники циві¬
льних СТО приїжджали до них, брали в ремонт най¬
більш “важку” розбиту машину і повертали її за кіль¬
ка днів відремонтовану, як то кажуть, “під нуль”.

- Нам багато допомагають прості люди, - говорить
начальник автослужби АТО. - І цю допомогу ми не
можемо оцінити ні в гривнях, ні в тоннах. Вона оціню¬
ється тими важкими кілометрами вивільненої терито¬
рії, яку щодня проходять наші солдати.

Зараз наші ремонтники будуть вдячні, якщо їм до¬
поможуть з дисками зчеплення до ГАЗ-66, ЗІЛ-131,
КамАЗ, Урал.

- Дуже потрібні радіатори та патрубки систем охо¬
лодження до КамАЗів та Уралів, - продовжив началь¬
ник автослужби АТО. - Розумієте, терористи стріля¬
ють в двигун, і після кульового ураження ремонтувати
пластикові частини дуже важко. Отож, потрібні нові.

- У нас тут всі - герої, - підсумував розмову засту¬
пник начальника штабу з озброєння АТО. - Люди, які
просто виконують свою роботу.

А всім читачам воїни відділу озброєння штабу АТО
бажають миру.

Тарас Грень. Фото автора.

РОЗМІНУВАННЯ

Вибуху не буде!

Сапери інженерних військ
Збройних Сил України знешкодили
близько 50 кілограмів пластичної
вибухівки, яка була закладена під
мостом поблизу селища Луганське.
Військові спеціалісти відмічають
професійність закладки. Вони наго¬
лошують, що подібне мінування мо¬

гли зробити лише добре підготов¬
лені спеціалісти, які не один рік на¬
вчались подібній справі.

Також саперами було знешкодже¬
но двадцять сім 122-мм мін. Ці боє¬
припаси були покинуті бойовиками
під час втечі від наступу сил АТО.

Тарас Грень.

РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА

“У Харкові знімають з потягів
і відправляють до армії”

Такими повідомленнями цього тижня просто вибухнули соці¬
альні мережі. У деяких російських ЗМІ навіть йшлося про
рейди військовослужбовців з міліцією по підприємствах чи
домівках для насильної відправки юнаків до зони АТО. При
цьому, жодного прізвища чи назви райвійськкомату.

Офіцери військових установ
миттєво відреагували на інформа¬
ційну “бомбу” і з роз’яснювальною
роботою виступили на регіональних
телеканалах.

- Повинен застерегти мешканців
Харківської області від безпідстав¬
ної брехні, яка спрямована на дис¬
кредитацію українських воїнів і зро¬
зуміло звідки надходить. Запевняю,
що усі мої підлеглі діють виключно в
рамках чинного законодавства, -
пояснив виконуючий обов’язки вій¬
ськового комісара Харківського об¬
ласного військкомату полковник
Дмитро Маліцький.

За словами офіцера, станом на
початок серпня військкомати ще не
проводили відправок військовозо¬
бов’язаних до армійських підрозді¬
лів відповідно до Указу Президента
України Петра Порошенка від 22
липня 2014 року “Про часткову мо¬
білізацію”. Працівники військкомату
лише надсилали повістки для всебі¬

чного вивчення потенційних захис¬
ників Вітчизни і поновлення їхніх
особових справ.

- Зауважу, що районні військко¬
мати здійснюють призов до усіх си¬
лових відомств: Збройних Сил, На¬
ціональної гвардії, Держприкордон-
служби тощо. Тому окрема мобілі¬
зація до лав Нацгвардії без участі
військкоматів, про що пишуть деякі
користувачі соціальних мереж, про¬
сто неможлива. Це говорить про
відверту спробу зганьбити україн¬
ських офіцерів, - розповів полков¬
ник Дмитро Маліцький.

Командування Харківського об¬
ласного військкомату через журна¬
лістів порадило усім військовозобо¬
в’язаним із отриманням повістки
негайно прибути до районних війсь¬
кових установ. Бо в іншому випад¬
ку їх можуть притягнути до адмініс¬
тративної чи кримінальної відпові¬
дальності.

Дмитро Горбунов. м.Харків.

НАРОД З АРМІЄЮ

Маленький внесок
у велику Перемогу

Матеріально-технічна допомога фахівцям Військово-медич¬
ного клінічного центру Північного регіону (ВМКЦ ПнР), що у
Харкові, продовжує надходити від місцевих органів самовря¬
дування, громадських організацій чи пересічних громадян.

Нещодавно освітяни Дергачівсь-
кого району особисто передали вій¬
ськовим лікарям чергову партію ме¬
дичних препаратів та іншого майна.

- Близько 1200 шкільних виклада¬
чів та вихователів дитсадків нашого
регіону відгукнулися на ініціативу до¬
помогти захисникам Вітчизни. Протя¬
гом липня були зібрані кошти у розмі¬
рі понад 50 тисяч гривень, за які й
придбано необхідні медпрепарати
для лікування поранених військовос¬
лужбовців. Гадаю, це наш маленький
внесок у перемогу на Донбасі, - за¬
значив координатор збору коштів ди¬
ректор Пересічанської загальноосві¬
тньої школи Віктор Пузан.

Гуманітарний вантаж прийняв та
подякував гостям за турботу заступ¬
ник начальника ВМКЦ ПнР з медич¬
ної частини полковник Євген Скиба.

- Ці препарати дозволять запобіг¬
ти крововтраті безпосередньо на полі
бою та поліпшать процес одужання.
Більшість з цього майна ми негайно
направимо до медичних пунктів, роз¬
ташованих в зоні АТО. З початку АТО
у Харкові лікувалися понад 600 пора¬
нених військовослужбовців. На жаль,
дана цифра продовжує збільшувати¬
ся, - зазначив офіцер.

До речі, це не перші відвідини вій¬
ськових лікарів освітянами Дергачів-
ського району. У травні та липні по¬
над 1500 дітей з даного регіону Хар¬
ківщини підготували малюнки, пла¬
кати та листи для поранених військо¬
вослужбовців. Найбільшу активність
тоді проявили вихованці Навчально-
виховного комплексу “Перлина” та
Солоницівської гімназії № 3.

Олег Плаксій. м.Харків.

е-таіі: кгиІа_икг @ і.иа

шшш.кгиіа.сот.иа

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

Кридд України 7

нуть. Ім і так нелегко, вони у тяжких умо¬
вах. Ім соромно, що кинули родини вижи¬
вати на “величезні” зарплати рядових. Во¬
ни не знають, що буде за хвилину. Але для
нас вони - герої, вони заслуговують знати,
що принаймні вдома все нормально!

Якщо читатиму соцмережі -
збожеволію

Дівчина розповідає, що буває дуже страш¬
но за коханого, страшно до істерики, до оні¬
міння кінцівок. Та вона навчилась тримати се¬
бе у руках.

- Я зрозуміла, що якщо завмиратиму
перед монітором, читаючи новини у соцме-
режах, - збожеволію. Тому завантажила
себе роботою, намагаюся не замикатися -
спілкуватися з друзями, допомагати тим,
хто цього потребує, обмежила перебуван¬
ня у фейсбуку. Окрім того, дуже важливо,
щоб поряд були люди які розуміють твою
ситуацію. В мене з’явилася чудова подруга
- дружина одного із колег чоловіка, підтри¬
муємо одна одну - разом легше.

їм важко, та вони усвідомлюють,
заради чого вони там

Дружина бійця пояснює: жінки мають дати
чоловікам впевненість, що вони люблять їх,
гордяться ними, чекають. А ще - що вони си¬
льні, що поки чоловіки там воюють, жінки тут
без них зроблять максимум для них, для се¬
бе, для родин.

- Знаю, чоловіки відчувають провину, що
“кинули” родини, що їх обов’язки лягли на
наші плечі, але такі часи й ми витримаємо.
Вони переможуть а ми дочекаємося. А ще -
те, що багатьом може здатися егоїзмом.
Любі жінки, у цей важкий час не забувайте
про себе, ваше здоров’я й фізичне, й психо¬
логічнеє. Це запорука спокою вашого бійця.

Останні місяці більшість людей вчиться чо¬
гось щоденно. Можна зробити вигляд, що
життя таке, як завжди, а можна пристосовува¬
тися до нових умов та навчитися в них жити.

- Це важкий час, але це час очищення.
Життя показує, хто на що здатний та що є
насправді важливим у цьому світі. Розумі¬
єш, що багато проблем - не є проблемами,
а багато речей та навіть людей тобі не пот¬
рібні у житті. Що, незважаючи ні на що, тре¬
ба планувати, мріяти, любити, підтримувати,
вірити, робити добрі справи, рухатися далі.

Олена вірить, що обов’язково ще сходить
на усі вечірки, пошиє собі цілу купу гарних
спідниць і напліткується з подругами досхочу.
Як тільки солдат повернеться додому...

Марія Руда. “Крила України”.

Більше сивини, більше сили

Олена разом із чоловіком одразу домови¬
лись, що сама вона дзвонити йому не буде.
Тож жінка увесь час чекає на дзвінки. Інколи
вдається кілька разів на день трішки побала¬
кати, іноді, коли поганий зв’язок чи хлопці на
завданнях, доводиться радіти й смс-ці.

- Ми не знали, що таке війна, й не зна¬
ємо, як на це реагувати. Ми звикли з про¬
блемами йти до своїх чоловіків, а зараз їх
немає поряд. Я не розпитую чоловіка про
подробиці їх військового життя, знаю, що
нічого не скаже, бо не хоче мене хвилюва¬
ти. Думаю, для наших солдат дуже важли¬
во знати, що тут, в тилу, у рідних все доб¬
ре. Тому розповідаю якісь дрібниці про се¬
бе, друзів, про щоденне мирне життя. Зві¬
сно, теж всього не розповідаю, не вистача¬
ло чоловікові ще й за нас хвилюватися. Ко¬
ханий завжди був моєю підтримкою в усіх
життєвих негараздах, а тепер я маю його
підтримувати. Він доволі закрита людина,
його не назвеш дуже комунікабельним та
дружелюбним, думаю для нього було не

легко пристосуватися до постійного пере¬
бування серед великої кількості людей.
Можливо, після кількох місяців став трішки
жорсткішим. Схуд, з’явилось більше сиви¬
ни, більше сили, більше віри.

Дружина бійця звертається до інших жінок
і просить їх не ридати в слухавку, не дзвони¬
ти вдень і вночі своїм коханим. Адже один не¬
рвовий боєць - небезпека всьому підрозділу.

- Знайомтеся між собою, підтримуйте,
рвіть на шмаття чиновників, влаштовуйте
мітинги, шукайте допомогу, напийтеся,
врешті-решт, але припиніть влаштовувати
істерики хлопцям! Вони, як ніколи, мають
знати, що вдома все добре. Вони не допо¬
можуть вам, не витруть сльози, не пригор¬

Життя Олени схоже на життя сотень дружин українських військо¬
вих, Воно складається з пошуку касок, “броників”, тепловізорів, лі¬
ків... У рідкісні вихідні дружина бійця відвідує кілька військових ма¬
газинів, навантажує на себе важкий наплічник з військовим скарбом,
а потім дозволяє собі кілька склянок пива у компанії таких же наві-
жених. Подругам з ними не цікаво, бо вони не можуть розмовляти про
сукні, подорожі та моду. Олена жартує, що вона, мабуть, схожа на
схиблену сектантку. Вона молиться на контрабанду та живе від дзві¬
нка до дзвінка (подзвонив - живий, є кілька годин для дихання).

Та Олені переживати перебування чоловіка на фронті трохи лег¬
ше, ніж іншим дружинам військових. Адже вона змалечку знає, для
чого потрібна армія. Знає, що є сіятий обов’язок чоловіка - захища¬
ти родину, Батьківщину. % ' мА

ні. Я дуже поважаю
чоловіка за пози¬
цію “хто, якщо не
я”, тому просто при¬
йняла його рішення як
єдине правильне. Такі ча¬
си... Вчишся цінувати кож¬
ну хвилинку, не можеш на¬
дихатися, свято віриш у
його “Все буде добре. Я
скоро повернусь.”

Особливо
розчулюють
перекази в
РУБЛЯХ

- Мій татко - полковник у відставці, ро¬
дом він із Луганської області, де й зараз
живе моя бабуся та багато родичів. Він з
дитинства мріяв стати військовим. Коли не
вдалося вступити до льотного у Харкові,
таємно від батьків втік до Узбекистану та
вступив до танкового училища. Я народи¬
лася в сонячному Узбекистані, потім жили
у Хабаровському краї. На початку 90-х та¬
тко вступив у військову академію у Москві,
а після розпаду Союзу повернувся на Ба¬
тьківщину. Спочатку жили у маленькому
військовому містечку під Черніговом, а
згодом переїхали до Києва. Зараз батько¬
ві 53 роки, він на пенсії, але чекає на пові¬
стку, тричі на день запитує, чи вона не
прийшла, бо вважає, що має захищати
країну.

Правильні рішення - дуже складні

Чоловік Олени у мирний час працював
програмістом. Та до військкомату він при¬
йшов одним із перших, ще у березні.

- Йому вже за сорок, та й в армії не слу¬
жив, то ж просто взяли дані та сказали, що
передзвонять. А за деякий час, коли дізна¬
вся про формування батальйону територі¬
альної оборони, одразу пішов й записався
добровольцем. Я відреагувала на це до¬
сить спокійно, принаймні зовні залиша¬
лась спокійною. Та цілий день, як зараз па¬
м’ятаю, у мене нестерпно боліло горло. Пі¬
зніше зрозуміла, що це від стримуваних
сліз. Мабуть, завжди знала, ще до подій на
Майдані, що якщо раптом країні загрожу¬
ватиме небезпека, чоловік буде її захища¬
ти. Звісно, мені дуже не хотілося його від¬
пускати. Правильні рішення - дуже склад-

Коли батальйон
відправили у зону АТО,
їм не вистачало букваль¬
но всього: від бронежилетів
та шоломів, до зовсім еле¬
ментарних побутових речей, ліків та їжі. Оле¬
на одразу зрозуміла, що сльозами не допо¬
можеш, часу на сен¬
тименти немає, пот¬
рібно діяти. Навіть у
свій День народжен¬
ня Олена купувала
подарунки бійцям, а
не собі.

- За кілька
днів вже відправ¬
ляли перші поси¬
лки. Знайомі та
незнайомі скида¬
ли на картку гро¬
ші для хлопців,
люди давали гро¬
ші прямо в аптеці
чи на ринку, коли
дізнавалися, що
купую для війсь¬
кових. Це - диво. Особливо розчулило, ко¬
ли почали приходити перекази в РУБЛЯХ.
Окрім того, познайомилася із багатьма не¬
ймовірними людьми - родичами хлопців з
батальйону (серед них вже за цей час є
люди, яких я можу назвати справжніми
друзями), волонтерами, які допомагають
речами, грошима, безцінними порадами.
Разом ми потроху забезпечили хлопців
найнеобхіднішим, але, звісно, лишається
багато потреб, наприклад, тепловізори,
прилади нічного бачення, кровозупинні
препарати. Також є постійні потреби - пре¬
дмети гігієни, ліки, їжа, цигарки та інше. А
ще для бійців дуже важлива увага. Вони
радіють дитячим малюнкам, солодощам,
листам.

Доньки полковників
теж плачуть,
та сліз своїх нікому
не показують

е-таіі: кгиІа_икг @ і.иа

шшш.кгиіа.сот.иа

8 Крила України

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

Літаючі дрони - страшний сон терористів - Вони фіксують переміщення ворожих танків, “Градів”, ар¬
тилерії, видають точки снайперів - Сьогодні вони потрібні нашій армії як ніколи, адже проти України
ведеться сучасна високотехнологічна війна, а значить, і воювати потрібно по-сучасному . Громадян-
ська ініціатива АРМІЯ 505 поставила перед собою амбіційне завдання - побудувати цілий флот
розвідувальних і ударних без піл о тників . Усього-то потрібна сума в еквіваленті двох авто представ¬
ницького класу. Так, недешево. Але людське життя - дорожче.

Розвідка на війні -
половина успіху

Офіцер у відставці Юрій Касья-
нов, засновник проекту АРМІЯ 303,
пояснює, що неможливо воювати, не
знаючи, де у противника вогневі то¬
чки, танки чи міномети. Воювати
всліпу - означає втрачати життя бій¬
ців, піддавати ризику помилкового
обстрілу мирних мешканців.

- Безпілотники зараз дуже
потрібні. Розвідувальна і бойова
авіація не може літати над райо¬
нами, які контролюють сепарати¬
сти, їх просто збивають. Розвіду¬
вальні групи у відкритому доне¬
цькому степу видно, як на доло¬
ні... Дрони дають можливість за¬
здалегідь дізнаватись про пере¬
міщення бойовиків, обстріли і за¬
сади, які вони готують, точки
снайперів. Безпілотники допомо¬
жуть знищувати гадів, не ризику¬
ючи життям наших хлопців. Апа¬
рати літають за потрібним марш¬
рутом і передають інформацію.
Таким чином наші бійці дізнають¬
ся, чи не підходять колони, чи не¬
має руху бойовиків у наш бік. В
зоні бойових дій така штука пот¬
рібна не менше, ніж бронежилет
чи каска. Якщо ми знаємо, де
знаходиться противник і куди він
направляється, - ми вже наполо¬
вину його перемогли.

Юрій розповідає, що половиною
успіху військової операції є розвідка.
Ми купуємо для бійців бронежилети,
іншу амуніцію. А потім вони хоробро
ідуть в бій, отримують поранення чи
гинуть... Часто тільки тому, що не
мають точної інформації про против¬
ника, його переміщення, резерви...

- Нам потрібні не розважальні
квадрокоптери з дальністю польо¬
ту 800 метрів, а серйозні, надійні
апарати із високими льотними ха¬
рактеристиками, що зможуть дис¬
локуватися на безпечній відстані
від ворога та у той же час досяга¬
ти його бойових порядків, забез¬
печувати війська візуальною роз¬
відувальною інформацією в режи¬
мі реального часу в найнесприят-
ливіших погодних умовах. Нам
потрібні БПЛА у варіантах “літак” і
” вертоліт’. Перший - забезпечить
високу дальність і довгий час пат¬
рулювання. Це - оптимальний ва¬
ріант для нагляду за районами, мі¬
стами, кордоном, які знаходяться
під контролем противника. “Вер¬
толіт” дає високоточну візуальну
картинку, координати, втім, час
патрулювання і бойовий радіус у
нього менші. Якщо “літак” патру¬
лює більш ніж півтори години, то
“вертоліт” - не менше тридцяти
хвилин.

АТО гірше буде!

Офіцер у відставці розповів, що
сам перебуває на передовій із 1
травня, тому із потребами війська
добре ознайомлений. Юрій додає,
що на озброєнні нашої армії безпі¬
лотники є, проте вони зовсім не
пристосовані до умов АТО.

- Головними вимогами до
БПЛА є малопомітність, мало шу¬
мність, простота в ремонті та
обслуговуванні, мобільність, мо¬
жливість працювати в умовах ре¬
ального часу, наявність супутни-
кової навігації. Апарати, які є на
озброєнні війська, жодній із цих
вимог не відповідають. Вони за¬
лишились ще з минулого тисячо¬
ліття, з часів СРСР, та ненабага¬
то менші за літаки. Одним сло¬
вом, в даних умовах - це зовсім
не той варіант, що нам потрібен.

Придбати безпілотники - не так
просто. Реальна їх вартість - близь¬
ко 50-100 тисяч гривень. Та з’яви¬
лись спільноти, що хочуть заробити
на війні і продають апарати втричі
дорожче.

- Деякі компанії відмовляються
продавати нам безпілотники, мо¬
тивуючи це тим, що не хочуть
“сваритись” із Росією. Ми знаходи¬
мо людей, що закуповують ком¬
плектуючі для БПЛА за кордоном,
деякі деталі купуємо у нас, фінан¬
суємо складання. На щастя, в
Україні є чимало талановитих мо¬
делістів, активістів, які допомага¬
ють. Є фірми, що пропонують апа¬
рати по досить лояльній ціні, та по¬
трібно довго чекати їх поставки, а
час у нас на вагу золота. Апарати
нам потрібні якомога швидше. Ми
розуміємо, що держава не може
швидко вирішити проблему пере¬
оснащення Збройних Сил, знає¬

мо, що Захід допомагати нам теж
не поспішає. Але ми також знає¬
мо, що у нас багато талановитих
людей, патріотів, які готові захи¬
щати країну не лише зі зброєю у
руках, а й своїми знаннями, досві¬
дом, ідеями, розробками. Ми всі
разом повинні робити все можли¬
ве, аби виграти цю війну.

Авіамоделісти -
на передовій

Управляти безпілотниками не
так просто, як може здатись на пер¬
ший погляд. Для цього потрібні спе¬
ціальні уміння. Тому волонтери роз¬
шукали авіамоделістів, які не побо¬
ялись поїхати на передову і керува¬
ти апаратами, а також навчити ро¬
бити це наших бійців. Юрій Касья-
нов розповів, що в рамках АТО вже
використовується кілька БПЛА,
двоє з них, на жаль, були втрачені в
результаті бойових дій.

- До нас звертаються коман¬
дири різних підрозділів і кажуть
про гостру необхідність у таких
апаратах. І незважаючи на те, що
два безпілотники вже втрачено,
ми не опускаємо рук, а будемо і
далі їх постачати. Адже це - війна,
на війні втрачаються танки, літа¬
ки, а їх вартість є значно вищою,
ніж БПЛА. Та як би дорого не кош¬
тувала техніка, її вартість - ніщо,
порівняно з людськими життями.
Днями на передовій з’явиться но¬
ва партія “помічників”.

Юрій зазначає, що створюються
мобільні групи, які переміщуються
туди, де вони найбільше потрібні і з
допомогою безпілотників допомога-
ють реалізовувати плани військових
набагато ефективніше.

- Ми провели розвідку над Лу¬
ганськом, над Дебальцевим...
Апарати допомогли грамотно

спланувати операцію, виявити, де
саме знаходиться ворог. Потрібно
трохи переосмислити волонтерсь¬
ку діяльність. До прикладу, остан¬
нім часом я не бачив жодного бій¬
ця без бронежилета і каски. Я
знаю, що радіостанцій, біноклів,
ліхтарів теж вистачає. В цілому ні¬
хто не голодує і не спить на землі.
Та солдати продовжують гинути,
тому що немає розвідки, немає
захищеного зв’язку. Відтак, тепер
потрібні безпілотники, супутникові
телефони, автоматизовані систе¬
ми управління підрозділами. Потрі¬
бні великі кошти і розумні, сміливі
люди, що готові поїхати на фронт і
усім цим керувати. Усі хочуть закін¬
чити війну якомога швидше.

Війна с війна: обійдемось
без газу і Жигулів

Юрій прослужив у війську 16 ро¬
ків, та зізнається, що тільки тепер
займається тим, що дійсно потрібно
армії. Відомий активіст розповідає,
як після подій в Криму задумався
над тим, що він, як чоловік у мину¬
лому військовий, може зробити для
захисту країни. Вирішив, що зможе
активно допомагати армії, адже за
часи “реформ” вона була практично
розгромленою. І неспроста... Юрій
каже, що чим ближче до передової

- тим більше кращих людей. Тому
вони і передають допомогу безпо¬
середньо сюди, де справжнє пекло,
а не його ілюзія.

- Ми розпочинали війну із кі¬
лькома тисячами сміливих чоло¬
віків. Попри численні втрати, за¬
раз воюють кілька десятків ти¬

сяч. Армія росте на очах, вона
стає сильнішою. І все ближче під¬
ходить до кордону, де готується
до атаки досвідчений ворог.

Чоловік зазначає, що війну дав¬
но потрібно називати війною. Усі ди¬
пломатичні стосунки із країною-во-
рогом давно потрібно розірвати. Зу¬
пинити торгівлю, перекрити газо¬
провід, а краще викопати його із зе¬
млі і порізати на металобрухт де¬
сять кілометрів клятої труби...

- Українці - унікальна нація. В
країні війна, економічна криза...
А ми вперто будуємо нову Украї¬
ну. Люди надсилають кошти для
армії, купують для армії, прино¬
сять для армії. І це є катастрофою
для Путі на. Та він не відступить і
піде до кінця. Ми повинні бути го¬
товими до війни за кожну вулицю,
кожен дім. А без смердючих Жи¬
гулів, думаю, якось обійдемось.

Тут все по-чесному:
негідник - двічі негідник ,
зате і герой - кожен другий

А завтра - знову війна. Юрій зу¬
стрічатиме військові колони і маха¬
тиме їм рукою з кабіни авто, тому
що вони - його друзі. Вони радісно
обіймуться при зустрічі і не проща¬
тимуться, а просто потиснуть руки.

А в слова “Бережи себе” вкладуть
найсильнішу молитву.

- Тут все по-чесному. Якщо
ворог - значить, ворог, якщо
друг - значить друг, негідник -
двічі негідник, зате і герой - ко¬
жен другий...

Марія Руда. “Крила України”.

е-таіі: кгиІа_икг @ і.иа

шшш.кгиіа.сот.иа

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

Крирд України 9

Від самого початку ро¬
сійської агресії проти
України особовий склад
та техніка військової
частини, що дислоку¬
ється на Вінниччині, за¬
вантажені роботою, як
то кажуть, по повній
програмі. Ще тримали¬
ся в облозі заблоковані
військові частини в
окупованому Криму, а
вже було зрозуміло, що
вивести їх у повному
складі й на техніці не
вдасться, і, працюючи
на випередження, кері¬
вництво Збройних Сил
України розпочало ви¬
ведення визначених
підрозділів та ОВТ у
східних регіонах.

війни

працює певна кількість водіїв час¬
тини. Деякі з них бувають у схід¬
ному регіоні епізодично, тобто -
виконують рейси туди й поверта¬
ються до частини, а деякі знахо¬
дяться там постійно. Нещодавно,
після двох місяців роботи на фро¬
нтових дорогах, відбулася ротація
таких “постійників”, і одних вінни¬
чан на Сході змінили інші. Усі во¬
ни забезпечені бронежилетами
4-го класу захисту. Щоправда,
шоломі звичайні, сталеві, радян¬
ські, зразка 1940 року СШ-40, але
ж - що робити, кевларових на
всіх не вистачає...

Так у ці напружені й спекотні
не лише через погодні умови дні
працюють воїни-автомобілісти
Повітряних Сил - чітко, злагодже¬
но, багато працюють. Працюють
на загальний результат. Як і ко¬
жен українець у цю годину лихо¬
ліття. І всі зусилля спрямовані на
одне - якомога краще виконання
завдань заради перемоги, заради
довгоочікуваного миру.

Олексій Береговий.

“Крила України”.

м

...

Ш

Шляхами миру і

Напевно, якби тоді зенітні ра¬
кетні комплекси Бук-МІ не були
відведені подалі від сьогоднішньо¬
го горнила війни, вони або потра¬
пили б в руки терористів та наро¬

били ще більшої біди українській
авіації та міжнародним авіалініям,
або стали б інструментом для по¬
літичного шантажу з боку Росії та
ватажків терористичних організа¬

цій “ДНР” і “ЛНР”. Тож ще тоді, на
початку березня, ці “Буки” переве¬
зли західніше, на відстань, що доз¬
воляє їм виконувати завдання за
призначенням. І перевозили їх вій¬
ськові автомобілісти з Вінниччи¬
ни, зробивши десятки рейсів важ¬
кими тралами КрАЗ-260В.

Наступним завданням частини
стало перевезення авіаційної тех¬
ніки з тимчасово окупованого
Криму та забезпечення колон ін¬
ших частин, які також вивозили з
півострова на материк озброєн¬
ня, військову техніку та майно.
Протягом двох місяців, з кінця бе¬
резня до кінця травня, водії шіст¬
надцяти вантажних автомобілів і
тралів частини виконали понад
300 рейсів у Крим та у зворотно¬
му напрямку, перевізши тисячі
тонн вантажів. Серед цих ванта¬
жів - літаки Ан-2 та МІГ-29, верто¬
льоти Мі-8, Ка-27, Ка-29 тощо.

Весь цей час окрім водіїв пра¬
цювали на Півдні й інші фахівці
частини. Так, поблизу села Став¬
ки на Херсонщині, біля самого Пе-
рекопського перешийку, части¬

ною було розбито табір, у якому
організовано належні умови для
колон, що перевозили на материк
військову техніку та озброєння
Повітряних Сил. Працювали
польова кухня й польова їдальня,
технічні літучки, стояли намети
для ночівлі. Усі водії та особовий
склад супроводження колон були
нагодовані, а за потреби отриму¬
вали технічну й іншу допомогу.

Коли Кремль закрив кордон із
окупованим Кримом і перевезення
раптово припинилися, для вінни¬
чан знайшлася нова робота - на
Сході країни вже набирала обертів
антитерористична операція, літа¬
кам були потрібні гас та авіаційні
засоби ураження, а військам - ба¬
гато чого, починаючи з продоволь¬
ства й медикаментів та закінчуючи
ліжками й матрацами. Тож автомо¬
білістам ніколи було відпочивати -
по два рейси на тиждень виконува¬
ли. І - не лише на Схід, а й до ін¬
ших регіонів країни, адже поточних
завдань ніхто з них не знімав.

Що ж стосується Сходу, то на
сьогодні у зоні проведення АТО

Військові інженери ВІДНОВЛЮЮТЬ ЗНИ11

- Терористи закладають вибухі¬
вку хоча б під одну з несучих опор,
- розповідає офіцер інженерних
військ підполковник Сергій Голобо-
родько. - Цього цілком достатньо,
аби вивести з ладу споруду повніс¬
тю. Російські найманці, не задумую¬
чись, залишають десятки тисяч ми¬
рних українців відрізаними від ме¬
дичного забезпечення, постачання
продовольством. Адже основне
сполучення в регіоні - автомобіль¬
не. Однак ми, військові, не можемо
покинути людей у біді.

Відтепер 40-метровий міст, вста¬
новлений фахівцями інженерних
військ Збройних Сил України, служи¬
тиме мешканцям великого промис¬
лового міста Сєвєродонецька, допо¬
ки не відновлять постійну переправу.

Загалом, військовими інженерами
в районі проведення АТО вже встано¬
влено чотири мости, які поєднали між
собою густонаселені райони Донець¬
кої та Луганської областей. їх надій¬
ність військові перевіряють завжди
на собі - по щойно встановлених пе¬
реправах першими переїжджають на
своїх бойових машинах.

Тарас Грень.

4 серпня мешканці мальовничого міста Сєвєродоне¬
цька, що на Луганщині, зі сльозами щастя на очах
дякували військовим інженерам за відновлений міст
через річку Борову. Відступаючи, терористи знищу¬
ють за собою всю інфраструктуру. Особливо - шля¬
хопроводи та мости.

е-таіі: кгиІа_икг @ і.иа

шшш.кгиіа.сот.иа

10 Крила України

4 — 8 серпня 2014 року /

№31 (746)

аз.

її іігіі ;і

Красномовний доказ цьому - чергова партія
зброї та боєприпасів з російським маркуван¬
ням, залишена терористами на полі бою. Серед
них - реактивні піхотні вогнемети “Шмель”. На
одному з них навіть можна прочитати надпис
російською мовою “Из России с любовью”.
Окрім цього, українським військовослужбовцям
перейшли “у спадок” від бойовиків цілі стоси
ящиків з мінометними мінами різного калібру з
полегшеними хвостовиками та збільшеною кі¬
лькістю вибухівки. Згідно з маркуванням, усі во¬
ни виготовлені у 1996-2009 роках. Спеціалісти
запевняють, що подібних боєприпасів на озбро¬
єнні ЗС України не було ніколи.

До речі, деякі міни, так би мовити, іменні. На
одній можна прочитати надпис російською мо¬
вою “За черепаху”, на іншій - нецензурне пос¬
лання від колишнього братського народу україн-

ЗВ'ЯЗКІВШ НА ПЕРЕДОВІЙ

©ваш ЩраШва

Дедалі глибшає російській слід в орга¬
нізації тероризму на Сході України. Ро¬
сія вже не приховує обстрілів зі своєї
території позицій Збройних Сил Украї¬
ни, ані спростовує свою причетність до
забезпечення терористів надсучасною
зброєю та боєприпасами.

:ьким солдатам. А от “Привет из Одессьі” повинен був
ірилетіти до українських військовиків у вигляді грана-
и для ручного протитанкового гранатомета.

Наші воїни залюбки показують трофейні міномети
а гармати. Одна з них, гаубиця Д-30, з надписом на
ітволі теж російською “Зайка” користується особли¬
вою популярністю. У активі українських воїнів є й тан-
;и, бойові розвідувальні машини, бойові машини піхо-
и, плаваючі гусеничні транспортери та багато іншої
юсійської техніки.

Фахівці з озброєння Збройних Сил України кажуть,
цо після технічного огляду все це майно повернеться
г війська і буде використано за призначенням проти
.іагарбників України.

Тарас Грень. Фото автора.

Бойові навички стали у пригоді

Восьмого серпня військовослужбовці військ зв’язку, радіотехнічного забезпечен¬
ня автоматизованих та інформаційних систем відзначатимуть професійне свято.

Звичайно, в умовах війни про
якесь святкування не йдеться, однак
привітати і відзначити бойову роботу
військових зв’язківців треба. Началь¬
ник військ зв’язку, РТЗ А та ІС Повіт¬
ряних Сил ЗС України генерал-майор
Олександр Кушнір привітав підлег¬
лих із професійним святом, побажав
витримки, натхнення, терпіння, особ¬
ливо тим, хто нині на передовій боро¬
нить державу від агресора.

У мирний та воєнний час у війсь¬
ках зв’язку бойове чергування орга¬
нізовано щодня. Передусім - це за¬
безпечення органів управління на¬
дійним, безперебійним та захище¬
ним зв’язком. Нині це вкрай важливо
в районах проведення бойових дій.

У зоні АТО задіяні підрозділи
зв’язку усіх видів Збройних Сил.
Кожен у своєму напрямку забезпе¬
чує профільні війська.

Визначені підрозділи зв’язківців

Повітряних Сил - теж в районі АТО.
Вони забезпечують зв’язком органи
управління повітряної компоненти.
Командир полку, чиї підрозділи
здійснили марш на більш як тисячу

кілометрів, переконаний у якісній
підготовці та професійності підлег¬
лих. За його словами, щороку в ча¬
стині проводилися відповідні манев¬
ри, марші на 600-800 кілометрів із
бойовим розгортанням на місцевос¬
ті. Тепер ці навички знадобилися.
Хібащо тоді зв’язківці більше уваги
приділяли професійній роботі.
Зараз пріоритетне значення має
безпека. Тому в районі базування
облаштовуються стрілецькі позиції,
інженерні споруди та інші побутові
речі для життя в бойових умовах.

На неоголошену війну зв’язківці
вирушили на штатній техніці, щопра¬
вда, завдяки силам місцевих волон¬
терів їхнє озброєння поповнилося
новими раціями і новітніми зразками
цифрових засобів, які військовослу¬
жбовці розмістили у стареньких апа¬
ратних. Це суттєво підвищить якість
роботи та інформаційну безпеку.

Юрій Бандерівець. “Крила України”.

“Стрімкий Тризуб”

на Львівщині - буде!

На Львівщині добігла кінця завершальна фаза планування
Україно-американського тактичного навчання “Репід Трайдент
- 2014” (у перекладі українською - “Стрімкий Три зуб-2014”), до
якої було залучено понад півсотні українських та іноземних фа¬
хівців із 14 країн Європи та Північної Америки. Усі країни-учас-
ниці майбутніх військових маневрів с членами МАТО або визна¬
ні партнерами цієї організації. Зокрема, серед них - представ¬
ники Азербайджану, Болгарії, Великобританії, Грузії, Канади,
Литви, Латвії, Молдови, Німеччини, Польщі, Румунії та України.

Цього року серед учасників “Ре¬
під Трайдент” будуть й нові “облич¬
чя” - до проведення навчання залу¬
чатимуться представники ЗС Іспа¬
нії. Найбільша іноземна делегація,
представлена на конференції, була
від СІ1ІА. Вона налічувала майже 20
військових фахівців.

У зв’язку із складною військово-
політичною ситуацією в Україні про¬
ведення заходів міжнародного війсь¬
кового співробітництва перебувало
під питанням. Однак Україна, як дав¬
ній учасник програм у сфері колекти¬
вної безпеки та військового партнер¬
ства з іншими країнами європейсько¬
го регіону, чітко слідує усім прийня¬
тим раніше на себе зобов’язанням. У
зв’язку із цим, були внесені коректи¬
ви в концепцію проведення заходу,
склад організаторів та учасників. Ра¬
ніше навчання проводились із залу¬
ченням керівного складу та підрозді¬
лів 8-го армійського корпусу. Згодом
повноваження були передані Опера¬
тивному командуванню “Північ”. Але
особовий склад цих частин та з’єд¬
нань зараз виконує інші завдання. То¬
му основну приймаючу функцію було
доручено командуванню Академії Су¬
хопутних військ ім. гетьмана П.Сагай¬
дачного. До слова, співкерівником
цьогорічного навчання від українсь¬
кої сторони є перший заступник нача¬
льника військового навчального за¬
кладу полковник Олександр Сивак.

Як і в минулі роки, навчання пла¬
нувалось провести у липні на базі
Міжнародного центру миротворчос-
ті та безпеки Академії Сухопутних
військ, що у Яворівському районі
Львівської області. Натомість, через
події на Сході держави та реоргані¬
заційними питання захід перенесе¬
но на осінь. Зважаючи на кардина¬
льні зміни, у цьогорічному навчанні з
української сторони будуть задіяні

понад півтисячі військовослужбовців
Академії. Це дозволить не лише якіс¬
но наповнити навчальний процес
майбутніх офіцерів, а й перейняти
новітні методики планування та про¬
ведення військових дій у рамках між¬
народних військових операцій зі ста¬
білізації та підтримання миру, на¬
дасть їм практику роботи у багатона¬
ціональних військових колективах.

За словами начальника Академії
Сухопутних військ ім. гетьмана
П.Сагайдачного генерал-лейтенан¬
та Павла Ткачука, учасники конфе¬
ренції чітко визначили вимоги до
району проведення навчань, навча¬
льні завдання для підрозділів, які
братимуть участь у “Репід Трайдент
- 2014”, обговорили логістичні пот¬
реби та узгодили юридично-право¬
ву базу. Особливу увагу іноземні
військові звернули на готовність
матеріально-технічної бази та на¬
вчальних місць, які в Міжнародному
центрі миротворчості та безпеки ві¬
дповідають найвищим світовим
стандартам.

- Особовий склад та керівництво
Академії вже мають багаторічний до¬
свід проведення та участі у таких ма¬
сштабних міжнародних військових
навчання, - підкреслив генерал-лей¬
тенант Павло Ткачук. - Цього року до
проведення навчання залучатимуть¬
ся лише підготовлені військові кадри.
З курсантів - це військовослужбовці
З та 4 курсів, які невдовзі поповнять
лави офіцерського корпусу. Також у
проведенні занять в руслі навчання
будуть задіяні понад 150 одиниць різ¬
номанітної військової техніки та зраз¬
ків озброєння. Сценарій навчань роз¬
рахований на те, щоб отримати мак¬
симум досвіду. Деякі ввідні базувати¬
муться на досвіді, отриманому вже
під час АТО.

Володимир Скоростецький. м.Львів.

Наша довідка:

Українсько-американські тактичні навчання серії “Репід Трайденї’ відбу¬
ваються на території нашої держави з 2006 року в рамках програми “Пар¬
тнерство заради миру”. Метою їх проведення є підготовка до спільних дій у
складі багатонаціональних сил під час коаліційних операцій.

Минулого року у навчанні “РепідТрайдент-2013’ взяли участь понад
1300 військовослужбовців з 16 країн. До заходу було залучено більше 800
одиниць озброєння та майже 170 військових автомобілів і бойових машин.
Для відпрацювання аеромобільної операції та елементів евакуації поране¬
них із поля бою було задіяно 4 вертольоти Мі-8, військово-транспортний
літак Ан-26 від Збройних Сил України та німецький транспортний літак
С-160. За час навчання було здійснено понад 500 стрибків із парашутом з
вертольотів Мі-8, українського літака Ан-26 та німецького С-160.

е-таіі: кгиІа_икг @ і.иа

шшш.кгиіа.сот.иа

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

Кридд України 11

ще трохи зарано, - з усмішкою розповідає В’я-
чеслав. - При цьому ми розуміємо, що у наших
вихованців є потрібний потенціал звитяги та
готовності до подолання труднощів та переш¬
код. А для найбільш ефективного засвоєння і
теорії, і практики у кадетів необхідно виховува¬
ти не тільки волю до перемоги, а й високий ко¬
мандний дух, готовність прийти товаришу на
допомогу, підтримати слабшого, спроможність
прийняти у скрутну хвилину відповідальне рі¬
шення. Саме це визначає ефективне застосу¬
вання армійських підрозділів та особисту роль
кожного військовослужбовця у бойовій обста¬
новці. І ми упевнені, що наші юні десантники у
потрібну хвилину не схиблять і гідно виконають
свій громадянський та військовий обов’язок
перед своїм народом, перед Україною.

А завершили нинішній табірний збір юні
“гвардійці” у незвичний спосіб. Окрім урочис¬
того шикування та спуску Прапора зборів, во¬
ни доповнили його яскравим дійством, яке по¬
дарували пораненим у зоні АТО військовослу¬
жбовцям та працівникам Полтавського війсь¬
кового шпиталю. Імпровізований концерт, що
відбувся прямо на центральній алеї військово¬
го лікувального закладу, розпочався словами
подяки від усіх поколінь полтавців тим, хто сьо¬
годні знаходиться на передньому краї бороть¬
би за мир і незалежність України, щосекунди
ризикуючи своїм життям, наближає час пере¬
моги та справедливості. По тому вихованці
клубу продемонстрували свій стройовий ви¬
шкіл, прийоми рукопашного бою та під дружні
оплески присутніх порадували дорослі серця
військово-патріотичними піснями. А кращою
оцінкою заходу стали як слова щирої вдячнос¬
ті поранених, так і думка одного з них, сержа¬
нта Олега К.: “...Недарма таки народна муд¬
рість каже, що добре слово та пісня лікують не
гірше, ніж ліки. І кожен з нас сьогодні отримав
і задоволення, і певну дозу еліксиру життя...”.

Володимир Мирний.

“Крила України”. Фото автора.

"...Ми не тільки навчаємо
юних десантників,
ми виховуємо справжніх
патріотів України..."

кріплюють щорічними табірними збора¬
ми, що проходять на головній базі деса¬
нтної школи. Її створили завдяки допо¬
мозі командування місцевої авіаційної
комендатури та Командування Повітря¬
них Сил. Матеріально-технічну підтрим¬
ку постійно надає керівництво департа¬
менту інфраструктури туризму в Полта¬
вській області та активісти громадсько¬
го об’єднання “Автомайдан”. Саме завдя¬
ки їх допомозі клуб отримав обмундиру¬
вання, два екземпляри літальних апа¬
ратів (літак Ан-2 та вертоліт Мі-1) та по¬
вноцінне харчування вихованців клубу.

- Це набуло актуальності та особли¬
вого значення саме на фоні нинішньої
складної ситуації у державі, коли голо¬
вна увага суспільства та світової спіль¬
ноти прикута до подій на Сході. Цього¬
річними табірними зборами ми підкре¬
слили і свою активну громадянську по¬
зицію, і готовність стати до лав захис¬
ників Батьківщини, вже маючи певний
практичний досвід. Саме тому до про¬
грами зборів входять усі елементи військової пі¬
дготовки: стройова, фізична, вогнева, тактична,
інженерна, медична та інші. Акцент, звісно, ро¬
биться на повітряно-десантну та спеціальну під¬
готовку, якою керують досвідчені інструктори як
з числа колишніх військовослужбовців, так і ви¬
пускників нашого клубу, - розповів голова орга¬
нізації “Клуб юних десантників “Гвардія”.

Беззаперечним покажчиком дієвості та
ефективності навчання є той факт, що усі,
без винятку, кадети (а це віковий “зріз” від 14
до 17 років) без пересторог та проблем вико¬
нали практичні стрибки з парашутом. Наразі
готується і молодший склад, який в усьому
бере приклад зі старших товаришів.

- Іноді ми навіть ховаємо свої усмішки, коли
молодші кадети зі сльозами на очах просяться
на польові заняття або хочуть долучитись до
тих елементів військової підготовки, до яких їм

З цих слів з автором цих рядків і роз¬
почав свою розмову голова Полтав¬
ської молодіжної громадської орга¬
нізації “Клуб юних десантників
“Гвар діяВ’ячеслав Курган , у мину¬
лому і сам воїн-десантникш “...Адже
такі риси характеру, як порядність ,
сумлінність, цілеспрямованість,
громадянська відповідальність та
інші чесноти повинні вкладатися у
свідомість кожного ще змалку”.

Військово-патріотичний клуб “Гвардія” та
йому подібні в області якраз і є тим осеред¬
ком, де майбутні захисники Вітчизни здобува¬
ють і практичні навички, і фізичне, і мораль¬
но-психологічне загартування. Тому принцип
військових десантників: “Життя - Батьківщи¬
ні, честь - нікому!” є головним алгоритмом ді¬
яльності кожного члена організації.

- За п’ять років нашого існування школу
юного десантника пройшли близько 300 юна¬
ків та дівчат, - говорить В’ячеслав Курган. -
Багатьом з них здобуті навички стали у при¬
годі в подальшому, адже близько третини ви¬
пускників “Гвардії” у той чи інший спосіб та у
свій час використали та використовують їх під
час служби у Збройних Силах України та ін¬
ших силових відомствах і структурах, навчан¬
ня у військових та цивільних навчальних за¬
кладах, і що дуже важливо - безпосередньо у
зоні активного протистояння терористам та
російським агресорам на Сході України.

Теоретичні засади підготовки гуртківців за-

ДЕНЬ

ПОВІТРЯНИХ сил

За ІБ®шш ®аж@©аш©шш

Своє професійне свято відзначили й воїни-авіатори авіаційної комендатури під
командуванням майора Сергія іващенка.

- Вперше за всю історію Пові¬
тряних Сил Збройних Сил Украї¬
ни ця дата стала по-справжньо¬
му визначною, - зазначив засту¬
пник командира військової час¬
тини з виховної роботи майор
Олександр Зеленський. - Адже
саме сьогодні наші Повітряні Си¬
ли складають свій головний іспит
на готовність до виконання бойо¬
вих завдань із захисту суверені¬
тету та незалежності України.
Передовий край оборони країни
сьогодні не лише у зоні АТО, а й
усюди, де виконують свої повсяк¬
денні завдання воїни-авіатори.

Військовослужбовці частини
сьогодні гідно виконують свій гро¬
мадянський обов’язок на Сході.
Дехто уже виявив бажання стати
офіцером і вступають до Харків¬
ського університету Повітряних
Сил імені Івана Кожедуба.

Крім того, завдяки великій кі¬
лькості бажаючих майже завер¬
шено формування новостворе-
ної роти охорони. Цей фактор
визначив ще одну особливість
нинішньої річниці ПС ЗС Украї¬

ни: саме у цей день новобранці
склали військову Присягу на вір¬
ність Українському народу.

- Символічно, що десята річ¬
ниця Повітряних Сил співпала зі
святом святого Іллі - покровите¬
ля усіх авіаторів, - каже Олек¬
сандр Зеленський. - А наша час¬
тина кілька років тому стала у
цьому контексті духовним осере¬
дком, коли за сприяння керівниц¬
тва УПЦ на честь святого Іллі тут

була збудована капличка. Тому
цілком природно, що представни¬
ки духовенства у нас завжди ба¬
жані гості. Тож Боже благосло¬
вення та щире душпастирське
одкровення стали важливою
складовою морально-психологіч¬
ного становлення воїнів-авіаторів,
їхньої готовності з честю викона¬
ти покладені на них завдання.

Володимир Мирний.

“Крила України”.

Хай знають всі, що вистачить в нас мужності і сил -
Народ і армія завжди були сдині!

Ми - патріоти синьо-жовтих непорушних Божих крил,
Бо присягали ми на вірність Неньці-Україні!..

, *■ (“Миротворні України”, Д.Рубан).

В Озерному вітали нових захисників держави

Щоб підняти бойовий дух солдатам, які
прибули виконати свій почесний обов’язок
перед Батьківщиною, агітаційною групою
52-го гарнізонного Будинку офіцерів разом
із творчим колективом аматорів Озерного
було проведено привітальний концерт.

Виставка дитячих малюнків на підтримку
військових, що розташована в фойє Будин¬
ку офіцерів, затримала увагу нового попов¬
нення та додала позитивних емоцій.

Ведуча та організатор свята Наталія Ру¬
бай, розпочавши концерт віршованими пат¬
ріотичними авторськими рядками, запроси¬
ла на сцену вихованців Озерненського дит¬
садка “Сонячний теремок”. Діти у вишиван¬

ках виконали запальні пісні “Світить сонеч¬
ко для всіх”, “Кароока Україна” та “Ми бажа¬
ємо вам щастя”.

Хвилинки гумору були подаровані дип¬
ломантом конкурсу “3 маленького українця
- починається велика Україна” Мишком Ру-
баном, який читав гумореску “Козацька
слава”.

Ліричного настрою додала й авторка па¬
тріотичних віршів Ірина Стрижкова. А Лю¬
бов Бульба та Наталія Горпенюк заспівали
романси та авторські пісні під гітару.

На завершення було виконано Держав¬
ний Гімн України.

Дмитро Рубан. смт.Озерне.

е-таіі: кгиІа_икг @ і.иа

шшш.кгиіа.сот.иа

12 Крирд України

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

Генсек НАТО:

'Шщйашй црша шш

■ АДЕКВАТНІ ДІЇ

Ш

Генеральний секретар НАТО Ам¬
пере Фог Расмуссен охарактери¬
зував українську кризу як пере¬
ломний етап в історії Північноат¬
лантичного альянсу. На спільно¬
му виступі з прем 9 ср-міністром
Великобританії Девідом Кемеро-
ном, що відбувся цього тижня у
бельгійському Монсі, він заявив,
що мир і безпека піддаються ви¬
пробуванню “російською агресі¬
єю проти України”. За словами
датського політика, “злочинне
знищення літака МН17 показало,
що конфлікт в одній частині пла¬
нети може мати трагічні наслідки
по всьому світу". Про це повідом¬
ляє агентство бра.

шшш а ІщШ йоищГ

Генсек НАТО підкреслив, що Альянс
“сповнений рішучості захищати всіх союз¬
ників від будь-якої загрози”. У свою чергу,
Кемерон заявив, що на майбутній у вере¬
сні 2014 року зустрічі країн-членів НАТО в
Уельсі необхідно домогтися гарантій, щоб
Альянс швидко і практично без попере¬
дження реагував на дії будь-якого агресо¬
ра відносно союзних держав.

У цьому контексті цілком закономірним
є намір НАТО створити на території Поль¬
щі базу швидкого реагування на випадок
загострення відносин з Росією. Зокрема,
це запропонував Головнокомандувач
Об’єднаних збройних сил Північноатлан¬
тичного Альясна в Європі Філіп Брідлав.
Як це повідомляє лондонська газета “ТИе
Тітез”, на його думку, така військова ба¬
за повинна бути оснащена всім необхід¬
ним - зброєю, боєприпасами і пайками,

аби бути здатною оперативно задіяти вій¬
ська та мати змогу оперативно реагувати
на зміни у воєнно-політичній обстановці
на теренах Східної Європи. Крім того, на
думку військовопосадовця, створення та¬
кої бази надасть більше впевненості поль¬
ській та прибалтійській спільнотам в тому,
що НАТО захистить їх від будь-якої агре¬
сії, можливості здійснення якої дедалі зро¬
стають.

Останнім часом Росія продовжує нагні¬
тати обстановку біля кордонів країн Бал-
тії. Днями Збройні сили Латвії зафіксува¬
ли в межах латвійської виключної еконо¬
мічної зони російський бойовий корабель
та підводний човен, що знаходився на від¬
стані 1,7 морської милі від нього. Минуло¬
го тижня, по тривозі були підняті винищу¬
вачі НАТО через те, що над нейтральними
водами Естонії були помічені російські ви¬

нищувачі. 22 липня вже у територіальних
водах Латвії близько Лієпаї помічено суд¬
но ВМС Росії, а повітряний патруль НАТО
зафіксував біля зовнішнього морського
кордону Латвії два російські військових лі¬
таки.

Зважаючи на доволі зростаючу інтенси¬
вність дій провокативного характеру з боку
Російської Федерації, східноєвропейські
країни-члени Альянсу продовжують вжива¬
ти адекватних заходів. Якщо створення по¬
тужної військової бази у польському Щеци¬
ні - лише перспектива, то на морі НАТО
вже сформувало підрозділ бойових кораб¬
лів. До його складу увійшли бойові кораблі
Німеччини, Бельгії, Нідерландів, Естонії, Ла¬
твії, Польщі та Норвегії, частина із яких
вже прибули до порту Клайпеди. До кінця
тижня має пройти офіційна церемонія зміни
керівництва підрозділом.

ТЕХНОЛОГИ

ВПС США
зосереджуються
на модульності

Міністерство оборони США
оприлюднило нову стратегію
розвитку ВПС, що реалізову¬
ватиметься протягом наступ¬
них ЗО років. Як повідомляє
бале’з, документ передбачає
перехід до використання мо¬
дульної авіаційної техніки із
відкритою архітектурою. Та¬
кий підхід дозволить відносно
здешевити процес модерніза¬
ції літальних апаратів внаслі¬
док застосування нових тех¬
нологій.

Варто зазначити, що принципи модуль¬
ності і відкритої архітектури вже застосову¬
ються в рамках розробки нового бойового
літака управління і цілевказівки, який пови¬
нен буде замінити застарілі Е-8 ОЗТАВЗ, а
також під час розробки перспективного на¬
вчально-тренувального літака ТХ, яким
планують замінити застарілі Т-38 Таіоп.

Відтепер нові принципи будуть врахову¬
ватися у всіх нових проектах із розробки
військової техніки. Модульність дозволить
згодом додавати нове обладнання або ви¬
лучати застаріле без необхідності внесен¬
ня серйозних змін до конструкції літака,
вертольота чи БПЛА. Відкрита ж архітекту¬
ра дозволить декільком компаніям розроб¬
ляти нові технології, а потім поєднувати їх
в одній машині. Крім того, розробники но¬
вих технологій повинні враховувати можли¬
вість їх використання й в існуючій авіатех¬
ніці, що дозволить нарощувати бойові мо¬
жливості за умов відносно невеликих фі¬
нансових вкладень.

ТЕСТИ

ПРОТИРАКЕТНА ОБОРОНА

Китай провів випробування ПРО

Китай провів випробування компонен¬
тів національної системи протиракетної
оборони, призначених для перехоплен¬
ня міжконтинентальних балістичних ра¬
кет. Про це повідомило китайське
агентство Синьхуа. Подробиць випро¬
бувань агентство не повідомляє, окрім
факту успішного його завершення.

Експерти стверджують, що
Китай у питаннях створення
власної ПРО пішов шляхом
Сполучених Штатів Америки.
У країні активно триває про¬
цес створення систем, які мо¬
жуть бути використані як для
знищення штучних супутників
Землі, так і перехоплення го¬
ловних частин балістичних
ракет. Зараз система ПРО
Китаю знаходиться тільки на
початковому етапі свого роз¬
витку. Її недосконала місцем
залишається слабка система
попередження про ракетний
напад. Крім того, за наявною
інформацією, в даний час
НВАК не має у своєму розпо¬
рядженні штучних супутників
Землі, здатних виявляти як
старт балістичної ракети, так
і напрямок її польоту.

НА РІВНІ САНКШЙ

Країни НАТО відмовилися
від танкового біатлону

Попри офіційне запрошення, країни-учасники Альянсу
відмовилися брати участь в чемпіонаті з танкового
біатлону, який у ці дні відбувається в Російській Федерації.
Про це в ефірі радіостанції “Ехо Москви” заявив заступник
головнокомандувача Сухопутних військ ЗС РФ
генерал-лейтенант Олександр Лснцов.

За його словами, запрошення зага¬
лом були розіслані до 40 держав, у то¬
му числі в країни НАТО, втім, реальну
участь у танкових змаганнях взяли ли¬
ше 12 країн далекого і ближнього зару¬
біжжя. У російському танковому біатло¬
ні також не присутня й Україна, яка ще
минулого року давала згоду на участь
своїх екіпажів.

Цього року міжнародний чемпіонат з
танкового біатлону відбувається на під¬
московному полігоні Алабіно. Він роз¬
почався цього тижня і триватиме до 16
серпня. У “танкових перегонах” беруть
участь екіпажі із Анголи, Вірменії, Біло¬
русі, Венесуели, Індії, Казахстану, Кир¬
гизії, Китаю, Кувейту, Монголії, Росії і
Сербії.

Конгрес схвалив додаткове
фінансування “Залізного купола”

Американський парламент схвалив законопроект про додаткове фінан¬
сування ізраїльського протиракетного комплексу “Залізний купол”. Як
повідомляє Яеиіегз, за виділення Ізраїлю 225 мільйонів доларів спочат¬
ку проголосував Сенат, а потім і Палата представників Конгресу США.
Очікується, незабаром документ підпише президент США Барак Обама.

Минулого тижня Пентагон
запросив у Конгресу додатко¬
ві 225 мільйонів доларів, які
планується включити в пакет
військової допомоги Ізраїлю.
Міністр оборони США Чак
Хейгл заявив, що ці кошти не¬
обхідні Ізраїлю для приско¬
рення виробництва протира¬
кетних комплексів “Залізний
купол”, аби забезпечити адек¬
ватний захист території від
ракетних обстрілів з боку сек¬
тора Гази.

Приводом для збільшення
військової фінансової допо¬
моги стало загострення конф¬
лікту між Ізраїлем і палестин¬
ською організацією ХАМАС. З
7 липня поточного року Ізра¬
їль проводить операцію “Не¬
зламна скеля”, метою якої є
припинення ракетного обстрі¬
лу ізраїльських міст з боку се¬
ктора Гази, контрольованого
бойовиками ХАМАСу.

Окрім додаткового фінан¬
сування програми “Залізний
купол”, США вирішили надати
Ізраїлю кошти на виробницт¬
во і розробку протиракетних
комплексів “Стріла” і “Праща
Давида”. На ці програми пла¬
нують виділити майже 270 мі¬
льйонів доларів. Загалом, за
даними Сенату, на реалізацію

ракетних програм Ізраїлю пе¬
редбачено понад 600 мільйо¬
нів доларів. Загалом же на ре¬
алізацію програми “Залізний
купол” США виділили Ізраїлю
вже понад мільярд доларів.
Батарея комплексу склада¬
ється з центру управління, ра¬
дара і трьох пускових устано¬
вок.

Комплекс “Залізний купол”
призначений для перехоплен¬
ня різних ракет з дальністю до
70 кілометрів. Він здатний пе¬
редбачувати місце падіння
боєприпаса противника і ска¬
совувати команду на його
знищення, якщо той повинен
впасти в ненаселеному райо¬
ні.

Сторінку підготував Сергій Крапка.

е-таіі: кгиІа_икг @ і.иа

шшш.кгиіа.сот.иа

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

Кридд України 13

ПЕРСПЕКТИВА

ИА8А представило наукові
прилади для нового марсохода

Національне управління з аеронавтики і космічного
простору США (МАВА) представило сім наукових
приладів, створених для космічного апарата, який
планується відправити на Марс в 2020 році. Про це
повідомив у Вашингтоні провідний спеціаліст про¬
грами дослідження Марса ЛАВА Майкл Майср.

- НАСЛІДКИ САНКЦІЙ

ІІ_3 скорочує число запусків
“Протонів” і чверть персоналу

Компанія Іпіетаііопаі І^аипсН Вегігісез (Іі-В), що мас
ексклюзивні права на запуск в комерційних цілях
ракет-носіїв “Протон” і розгінних блоків “Бриз-М”,
повідомила про скорочення чверті працівників через
заплановане дворазове зменшення числа запусків.

Він нагадав, що “13 місяців то¬
му ІЧАЗА оголосило конкурс на
пропозиції приладів для створю¬
ваного на базі марсохода
Сигіозіїу нового марсохода”. За
його словами, це був дуже трива¬
лий процес, в якому взяли участь
вчені з різних країн. “У січні було
завершено прийом заявок. Ми
розглянули всі 58 пропозицій, які
надійшли до нас, і дійшли виснов¬
ку, що на борту нового марсохо¬
да буде встановлено сім пристро¬
їв, розроблених американськими,
іспанськими, французькими та
норвезькими вченими”, - зазна¬
чив Майєр. Серед приладів:

Мазїсапл-2 - удосконалена сис¬
тема камер з можливістю панора¬
мної і стереоскопічної зйомки і
можливістю наближення.

ЗирегСапл, - прилад, який зай¬
матиметься зйомкою, проводи¬
тиме аналіз хімічного і мінералогі¬
чного складу грунту.

РІапеїагу Іпзїштепї їог Х-гау
□їііосіїеплізїгу - рентген-флуорес-
центний спектрометр, куди так
само буде входити камера висо¬
кої роздільної здатності для ви¬
значення дрібномасштабного хімі¬
чного складу елементів матеріа¬
лів з поверхні Марса.

Зсаппіпд НаЬіїаЬІе
Епуігопплепїз шіїїі Ватап &
Ьитіпезсепсе їог Огдапісз апб
СИетісаІз - спектрометр, який
займатиметься дрібномасштаб¬
ною зйомкою, використовуватиме
ультрафіолетовий лазер для ви¬
значення дрібномасштабного мі¬
нерального складу та знаходи¬
тиме органічні складові.

ТИе Магз Охудеп Іп-Зіїи
Везоигсез ІЛіІігаїіоп Ехрегіплепї -
цей прилад спробує виробляти
кисень з діоксиду вуглецю, який
міститься в атмосфері Марса.

Магз Епуігопплепїаі Оупатісз
Апаїугег - це комплект датчиків,
які будуть займатися вимірюван¬
ням температури, швидкості і на¬
пряму вітру, тиску, відносної во¬
логості повітря і розмірів та форм
частинок пилу.

Васіаг Ітадег їог Магз ЗиЬзиг-
їасе Ехріогаїіоп - підповерхневий
радіолокатор із сантиметровою
роздільною здатністю, який ви¬
вчатиме геологічну структуру ша¬
рів, що знаходяться під поверх¬
нею.

“Новий марсохід буде забезпе¬
чений більш точними науковими

приладами і вдосконаленою сис¬
темою посадки на Марс. Його го¬
ловна функція - зайнятися пошу¬
ками ознак минулого життя на
Червоній планеті, якщо таке було,
відібрати і зберегти різні зразки
ґрунту для вивчення в наукових
лабораторіях”, - уточнив Майєр.

Він також додав, що створення
приладів обійдеться в $ 130 млн.
Сюди не входить вартість трьох
приладів, які будуть поставлені
Францією, Норвегією та Іспанією.

Марсохід, що відправиться на
Марс в 2020 році, буде сконстру¬
йований за типом Сигіозіїу, який
прибув на Червону планету 6 сер¬
пня 2012 для дослідження крате¬
ра Гейла. Загальна вартість цього
ровера складатиме близько 1,9
мільярдів доларів.

Цей проект стане важливою
частиною багаторічної американ¬
ської програми вивчення Марса,
її головною метою є пілотований
політ на Червону планету, який
попередньо намічений на 2030-ті
роки.

“Тепер число працівників в ІІ_3
відповідає нашим короткостроко¬
вим бізнес-планам, які зажадали
від нас скоротити робочу силу на
25%”, - заявив президент компа¬
нії Філ Слек. За його словами,
раніше компанія здійснювала 7-8
запусків на рік. “Тепер ми націле¬
ні на 3-4 запуски щорічно”, - уточ¬
нив Слек.

Перспективи американського
ринку для “Протонів” погіршили¬
ся внаслідок невдалого запуску в
травні поточного року, коли раке-
та-носій “Протон-М” із супутни¬
ком зв’язку “Експрес-АМ4Р”, яка
стартувала з Байконура, згоріла
в щільних шарах атмосфери. В
результаті було втрачено найпо¬
тужніший російський телекомуні¬
каційний космічний апарат.

Впливає і зростаюча конкуре¬

нція. Ряд американських компа¬
ній претендують на те, щоб замі¬
нити на місцевому ринку важкий
“Протон” більш легкими ракета-
ми-носіями. На тлі погіршення
російсько-американських відно¬
син деякі незалежні американсь¬
кі виробники лобіюють в конгресі
США заборону на використання
російських ракет і двигунів.

Крім того, останнім часом до¬
мінування на ринку важких супу¬
тників, для запуску яких найкра¬
ще підходять “Протони”, змінило¬
ся поширенням більш легких су¬
путників. У цьому сегменті з
“Протоном” конкурують, насам¬
перед, французька ракета Агіапе
5 виробництва Агіапезрасе і
Раїсоп 9 виробництва каліфор¬
нійської Зрасе Ехріогаїіоп Тесіппо-
Іодіез.

г ВПЕРШЕ

КОСМІЧНА НАВІГАЦІЯ

Литовський супутник
завершив свій політ

Мініатюрний супутник “Літуа-
нікаСат-1” /иіиапісаВаї-1/,
створений в Литві колекти¬
вом ентузіастів, завершив
свою космічну подорож. Про
це повідомив журналістам ке¬
рівник проекту Вітяніс Бузас.

Наносупутник пробув на навколоземній
орбіті більше 150 днів. “Результати дове¬
ли, що при створенні апарата були прий¬
няті правильні рішення. Всі намічені цілі,
незважаючи на вкрай обмежені можливо¬
сті, досягнуті”, - підбив підсумок космічної
місії Бузас.

“ЛітуанікаСат-1”, а також ще один ли¬
товський наносупутник “ЛітСат-1” були ви¬
ведені на навколоземну орбіту з МКС 28
лютого. Вони стали першими литовськи¬
ми штучними супутниками Землі.

1 серпня за допомогою ракети АІІаз 5
був здійснений успішний запуск косміч¬
ного апарата ОРЗ 2Р-7 з космодрому
Кейп Канаверал у Флориді. Коли супут¬
ник повністю приступить до роботи, він
допоможе збільшити можливості сузір 9 я
супутників СР5.

Цей запуск супутника ОРЗ - третій у цьому році, і 7-й із
серії 12 супутників, які повинні бути запущені в цілому для
подальшого зміцнення можливостей сузір’я.

“Супутник був суттєво вдосконалений для того, щоб за¬
безпечувати ще більшу точність, потужність сигналу та ін¬
ші переваги для користувачів ОРЗ по всьому світу”, - зая¬
вила Лора Маджінніс, заступник керуючого компанії ІІІ_А
на прес-коференції перед запуском.

Повне введення в експлуатацію ОРЗ 2Р-7, вартість яко¬
го склала 245 000 000 доларів, дасть можливість іншому
супутнику пересунутися на іншу позицію і замінить супут¬
ник, який був виведений на орбіту в 1992 році.

ОРЗ 2Р-7 приєднається до шести супутників ОРЗ 2Р,
які вже знаходяться на орбіті Землі. Заплановано, що тер¬
мін роботи кожного апарата на орбіті - не менше 12 років.
Крім того, нові, вдосконалені супутники більш стійкі до пе¬
решкод, ніж попередні моделі.

“Запуск наступного апарата із серії ОРЗ 2Р намічений
на кінець жовтня, і ще два супутники будуть відправлені в
космос в 2015 році”, - повідомив Уолтер Лодердейл, дире¬
ктор місії ОРЗ 2Р-7.

Мережа супутників ОРЗ являє собою найбільше сузір’я
супутників міністерства оборони США, всього в неї входить
31 працюючий в даний час на орбіті супутник. Всього сузі¬
р’ю необхідно для нормального функціонування 24 повніс¬
тю справних апарати на орбіті, однак, додаткові супутники
служать є на той випадок, якщо виникнуть які-небудь про¬
блеми.

Сторінку підготував Віктор Джміль.

е-таіі: кгиІа_икг @ і.иа

шшш.кгиіа.сот.иа

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

14 Крирд України

ДЕНЬ

КАЛЕНДАРЯ

4 - 10 серпня

11 серпня 1932 р. відбувся перший політ серійного ви¬
нищувача 1-5 М.М.Полікарпова.

11 серпня 1941 р. здійснено перший в історії висотний
таран (10 км), МІГ-3 таранив “Дорньє-17”.

11 серпня 1986 р. на вертольоті Уестленд “Лінкс” (Ве¬
ликобританія) досягнено рекордної швидкості - 400
км/год.

12 серпня 1888 р. відбувся політ першого дирижабля
з двигуном внутрішнього згоряння. Дирижабль був
створений німцем Карлом Велфертом.

12 серпня 1957 р. складено перший серійний фронто¬
вий винищувач Су-7.

13 серпня 1937 р. відбувся перший політ літака-амфі-
бії 8-44.

13 серпня 1954 р. відбувся перший політ літака “Кан¬
берра” з двома двигунами А88а.7.

14 серпня 1931 р. відбу¬
вся перший політ суціль¬
нометалевого пасажир¬
ського літака АНТ-14
“Правда”.

14 серпня 1956 р. на

авіабазі Ебшагбз (штат
Каліфорнія, СІНА) від¬
бувся перший дослідний
політ ракетного літака
Х-1В.

14 серпня 1959 р. фірма “Мартін”
(СІНА) вивела на льотні випробу¬
вання першу в світі важку міжкон¬
тинентальну ракету “Титан-1”.

14 серпня 1959 р. льотчик-випро-
бувач В.С.Ільюшин на літаку Т-43-1
встановив світовий рекорд висоти
польоту - 28 852 м.

15 серпня 1969 р. на вертольоті
Мі-8 встановлено рекорд дальності
польоту - 2232,2 км.

15 серпня 1981 р. відбувся перший політ пасажирсь¬
кого літака фірми “Макдоннелл-Дуглас” ОС-8-71.

16 серпня 1944 р. відбувся перший політ літака
Зи-287\/-1, першого середнього реактивного бомбарду¬
вальника. Крило літака мало зворотну стріловидність.

16 серпня 1952 р. здійснив перший політ турбогвинто¬
вий авіалайнер ВгізіоІ Вгііапіа.

16 серпня 1980 р. відбувся перший політ штурмовика
ЕМВ-312 Тисапо.

16 серпня 1984 р. відбувся перший політ пасажирсько¬
го літака АТВ 42-300.

17 серпня 1939 р. відбу¬
вся перший політ прото¬
типу американського
штурмовика -бомбарду¬
вальника ОВ-7 (в серії
Дуглас А-20 “ХевоК').

17 серпня 1984 р. здійснив перший політ дослідний
штурмовик Су-25Т.

Взагалі, у Першій світовій війні назва
“Україна” використовувалася лише як за¬
гальнонаціональна назва території прожи¬
вання українського народу. Території, які
становлять сучасну Україну, входили до
складу Російської імперії (Наддніпрянщи¬
на) та Австро-Угорської імперії (Закарпат¬
тя, Галичина, Буковина). Але події Першої
світової війни послабили вплив режимів
імперій на етнічних українців, й в
1917-1920 роках повстало державне жит¬
тя України зі столицею в Києві.

Після поразки революції 1905-1907 років
український визвольний рух, який набирав
обертів, опинився в складному становищі.
Розпалася Українська радикально-демок¬
ратична партія. Разом із тим частина діячів
Української соціал-демократичної робітни¬
чої партії, зокрема Симон Петлюра, Вален¬
тин Садовський, взяли участь у створенні
міжпартійного політичного блоку - Товарис¬
тва українських поступовців (ТУП). Актив¬
ними діячами Товариства були Михайло
Грушевський, Сергій Єфремов, Володимир
Винниченко, Євген Чикаленко, Дмитро До¬
рошенко, Людмила Старицька-Черняхівсь-
ка та інші. Найближчим своїм завданням
ТУП вважало українізацію освіти, громад¬
ських установ, суду й церкви. Політичну лі¬
нію Товариства проводила газета “Рада”.
Значна увага приділялася відстоюванню
українських інтересів у Державній Думі.
Найреакційніша за своїм складом третя
Державна Дума відхилила питання про
українську мову навчання в початкових
школах, а також про вживання української
мови в судах. У 1913 році, коли була скли¬
кана четверта Дума, ТУП у своїх домаган¬
нях заручилося підтримкою фракцій трудо¬
виків та кадетів. Проте консервативна біль¬
шість Думи знову заблокувала ці питання.

Утиски з боку царського уряду продовжу¬
валися й надалі. У 1914 році уряд заборонив
святкування дня народження Тараса Шев¬
ченка. Це викликало хвилю протестів по
всій Україні. Слова обурення пролунали на¬
віть у Державній Думі. Тут вперше розгорну¬
лася гостра дискусія з українського питання,
і це справило велике враження не тільки в
Думі, а й поза її межами. Незважаючи на ре¬
пресії з боку влади, українське студентство
у березні 1914 року вийшло на маніфеста¬
цію під жовто-блакитними прапорами.

Таким чином, напередодні Першої світо¬
вої війни в Україні назрівала революційна
ситуація. Протягом першої половини 1914
року в Україні сталося понад 300 страйків, в
числі яких понад 70% було політичними. У
страйках взяли участь близько 95 тисяч чо¬
ловік. Усього за період нового революційно¬
го піднесення (1910 - перша половина 1914
року) в Україні відбулося 978 страйків з чи¬
слом учасників близько 330 тисяч чоловік.

У цей самий час на західноукраїнських
землях одним з найхарактерніших проявів
національно-визвольних ідей було пробу¬

дження соціальної активності українського
селянства. У 1902 році Східна Галичина бу¬
ла охоплена сільськогосподарським страй¬
ком, в якому взяли участь близько 200 ти¬
сяч селян. Основними вимогами страйка¬
рів були підвищення заробітної плати та
припинення втручання польської адмініст¬
рації в еміграцію селян і робітників в Аме¬
рику. Страйк мав одночасно соціальний і
національний характер та був спрямований
проти польського панування в краю. Він за¬
вершився повною перемогою селян і пока¬
зав зразок національної солідарності. Це
цілковито змінило загальний баланс сил
двох головних галицьких національностей:
якщо польська еліта, зберігаючи свою полі¬
тичну монополію в краю, й далі переважа¬
ла українську, то українське селянство сво¬
єю організованістю і національною свідомі¬
стю значно перевищувало польське.

Усі свої здобутки українцям доводило¬
ся виборювати у впертій боротьбі з поль¬
ською адміністрацією та польськими полі¬
тичними силами краю. Українсько-польсь¬
кі стосунки на початку XX століття набра¬
ли гостро конфліктного характеру, харак¬
теру неоголошеної війни, найвиразнішими
проявами якої стали замах на Івана Фран¬
ка 1897 року, криваві розправи над україн¬
ськими виборцями, вбивство галицького
намісника графа Андрія Потоцького украї¬
нським студентом у 1908 році та вбивство
польськими студентами одного з лідерів
українського студентського руху Адама
Коцка у 1910 році. Політична боротьба то¬
чилася навколо двох питань: створення
українського університету у Львові та про¬
ведення виборчої реформи, яка би збіль¬
шила представництво українців у галиць¬
кому сеймі. У лютому 1914 року завдяки
активним діям митрополита Андрея Шеп-
тицького був укладений польсько-україн¬
ський компроміс, за яким українці повинні
були одержати третину місць у сеймі і по¬
вноправне представництво у різних сей¬
мових комісіях. Поляки зобов’язалися не
чинити перешкод заснуванню українсько¬
го університету у Львові.

У березні 1913 року виникло військове
товариство “Січові стрільці”. До початку
Першої світової війни таких товариств на¬
лічувалось близько ста. “Січі” вели культу¬
рно-освітню роботу. Вони, зокрема, брали
участь у шевченківських ювілеях. З їх іні¬
ціативи були відкриті пам’ятники Т. Шев¬
ченку у багатьох містах і селах Галичини.
100-річний ювілей Кобзаря вони викорис¬
тали і в політичних цілях. 28 червня 1914
року спортивні й військові “Січі” провели
багатотисячні мітинги під гаслами визво¬
лення від іноземного гніту Галичини та
Наддніпрянської України та створення на
цій основі єдиної самостійної України.

Уже з початком Першої світової війни
населення Галичини й Буковини опинило¬
ся в скрутному становищі. “З одного боку,

втрати та здобутки

Для України Перша світова вій¬
на, що тривала у Європі з 1 сер¬
пня 1914 по 11 листопада 1918
року, мала величезне значення.
По-перше, за її результатами
територія України надовго роз¬
ділилася на декілька частин.
По-друге, саме Перша світова
війна стала поштовхом для ре¬
волюції в Росії, в результаті
якої з’явилася на світ Українсь¬
ка Народна Республіка - впер¬
ше за декілька століть Україна,
хоч і не надовго, завоювала
державність.

- пише сучасний історик Т. Гунчак, - його
мордували росіяни, намагаючись вибити з
нього почуття національної свідомості й
самопошани; з іншого - над ним знущали¬
ся австрійці та мадяри, звинувачуючи у ру¬
софільстві”. На початку війни галицькі та
буковинські землі були завойовані росій¬
ськими військами. Основною метою росій¬
ської адміністрації було знищення основ¬
ного центру українського національного
руху, що зосереджувався в цих землях, та
створення передумов для органічного їх
включення до складу Російської імперії.

Саме на виконання цих завдань і були
спрямовані основні заходи новопризначе-
ного генерал-губернатора Галичини гра¬
фа Георгія Бобринського: закриття “Про¬
світ”, українських установ, бібліотек, шкіл;
насильницька русифікація; репресії проти
місцевої інтелігенції; гоніння на греко-ка¬
толиків; масові депортації населення (з Га¬
личини було виселено понад 12 тисяч
осіб, звинувачених у неблагонадійності).

Війна принесла українським землям руй¬
націю господарства, гальмування поступа¬
льного розвитку, деформацію структури ви¬
робництва, посилення залежності від інозе¬
много капіталу. У Галичині за роки воєнно¬
го лихоліття було зруйновано понад 40% го¬
сподарських та житлових будинків, понад
1,5 тисяч промислових споруд. Навіть стра¬
тегічно важлива нафтова промисловість
зменшила виробництво на третину. На Бу¬
ковині у цей час поголів’я коней та свиней
зменшилося на 60%, овець - на 47%. Не на¬
багато кращою була ситуація і в Наддніп¬
рянській Україні. Якщо 1913 року тут функ¬
ціонувало 3381 підприємство, то 1915 - ли¬
ше 2849. На 1917 рік з 4 млн селянських го¬
сподарств 1,8 млн дворів були без коней.

У цей час в селах залишилося лише
38,7% працездатних чоловіків. Водночас із
деградацією господарства в роки війни
зростала його залежність від іноземного
капіталу. Тільки впродовж 1916-1917 років
74% іноземних капіталів у розвиток кам’я¬
новугільної промисловості Російської імпе¬
рії було вкладено в підприємства Донбасу.

Зате дві російських революції, що від¬
булися у лютому та жовтні 1917 року, да¬
ли можливість українцям посилити націо¬
нально-визвольний рух та створити УНР.
На жаль, громадянська війна, що розпоча¬
лася після Жовтневої революції, не дала
українській державності проіснувати дов¬
го - надто нерівними були сили у боротьбі
на декілька фронтів. Адже з одного боку
на Україну наступала Червона армія, з
другого - Біла армія, а були ж ще і німці, і
інтервенти. Таким чином українська дер¬
жавність ще на довгих 70 з лишнім років
припинила своє існування. Але все ж вона
була, і одним із поштовхів до її створення
стала саме Перша світова війна.

Підготував Олексій Береговий.

“Крила України”.

е-таіі: кгиІа_икг @ і.иа

шшш.кгиіа.сот.иа

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

Кридд України 15

У Дніпропетровську відбувся відкритий Всеукраїн¬
ський турнір зі стронгмену за звання найсильнішої
людини України “Богатир Дніпра-2014”, у якому взя¬
ли участь 15 справжніх чоловіків з усіх куточків
країни.

Офіцери ЗС України-
переможці турніру
"Богатир Дніпра-2014"

За словами організатора турні¬
ру, офіцера Повітряних Сил Зброй¬
них Сил України, голови Дніпропет¬
ровської обласної федерації стронг-
менів, дворазового чемпіона світу
капітана Віталія Герасимова, з кож¬
ним роком цей турнір набуває попу¬
лярності. Значно зростає професіо¬
налізм його учасників, відповідно, і
вправи стають найважчими.

- Цьогорічний турнір зібрав май¬
же всіх найсильніших майстрів під¬
йому та переносу непідсильних для

звичайної людини предметів із Киє¬
ва, Львова, Харкова, Полтави та,
звичайно, Дніпропетровська, - по¬
відомив капітан Віталій Герасимов.

Головним рефері змагань став
триразовий чемпіон світу, заслуже¬
ний майстер спорту киянин Олек¬
сандр Пеканов. Протягом двох го¬
дин учасники турніру виборювали
звання кращого у відомих естафе¬
тах з богатирського багатоборства:
перенесення на швидкість 180-кіло-
грамової валізи та перекидування

360-кілограмової покришки, пере¬
тягування вантажівки на дистанцію
20 метрів. У наступних етапах чем¬
піонату богатирі змагалися у піднят¬
ті 120-кілограмової штанги на рази
та перекидуванні цементних шарів
вагою від 110 до 155 кілограмів.

За підсумками змагань призові
місця чемпіонату здобули офіцери
Збройних Сил України - капітан Ві¬
талій Герасимов та підполковник
Денис Дубровський. Ці офіцери
проходять військову службу у Дніп¬

ропетровському та Миколаївському
гарнізонах.

Після завершення турніру на за¬
питання, як переможцям вдається
поєднувати службу у війську з ви¬
ступами на професійній спортивній
арені, офіцери без вагань відповіли,
що за великого бажання, сили волі
та особистої дисциплінованості ціл¬
ком до снаги з користю поєднувати
заняття спортом, гідно служити у
лавах Збройних Сил України та здо¬
бувати спортивні перемоги.

ДЗЮДО

Три золота та бронза
на етапі Кубка Європи

Таким став результат укра¬
їнських дзюдоїстів, які трі¬
умфально виступили в Пра¬
зі (Чехія) на етапі Кубка Єв¬
ропи (421) в рамках відбо¬
ру на чемпіонати Європи та
світу серед юніорів.

Серед 356 спортсменів з 36-ти
країн, що брали участь у змаган¬
ні, Україну представляли 15
спортсменів - 13 юнаків і дві дів¬
чини.

Чемпіонами стали Дмитро Рас-
кін (до 66 кг), Семен Ракита (до
100 кг) і Антон Рудник (понад
100 кг), а “бронзу” завоювала
Єлизавета Каланіна (понад 78 кг).

Загалом, у чоловічому заліку
збірна України посіла перше міс¬
це, випередивши бразильців і
азербайджанців, а в загальноко¬
мандному - друге, пропустивши
вперед команду Бразилії.

КОМАНДУВАННЯ ПОВІТРЯНИХ СИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
ТА ТЕНІСНИЙ КЛУБ и СМЕШ У” м. ВІННИЦЯ

проводять четвертий ту рнір з тенісу

на Кубок Повітряних Сил Збройних Сил України,
присвячений 23-й річниці Незалежності України

18-24 СЕРПНЯ 2014 року:

18 серпня:

- до 15,00 прибуття
учасників на
органітцшіну нараду ,
проведення жеребкування

19 серпня:

- 10.00- 10.30 урочисте
відкрппит пррніру;

- $.00 -19.30 проведення
змагань

22 серпня:

20 серпня:

- $.00-13.00
проведення і літань;
-з 13.30 проведення
кь'льїтрної програми

21-22 серпня;

-$.30-19.30

проведення питань

- 8.00 - 12.45 проведення змагань;

- 12.30- 14.00 нагородження переможців
та закршшпя турніру'

24 серпня (резервний, день)

До участі в турнірі запрошуються військовослужбовці, працівники та
ветерани Повітряних Сил, Міністерства оборони, Генерального штабу та
видів Збройтх Сил України, тенісні клуби
м. Вінниця та з інших міст України

ЗМАГАННЯ БУДУТЬ ПРОВОДИТИСЯ НА ҐРУНТОВИХ ТЕНІСНИХ КОРТАХ ВІЙСЬКОВО-
МЕДИЧНОГО КЛІНІЧНОГО ЦЕНТРУ ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕГІОНУ
(м. ВІННИЦЯ, вул. СВЕРДЛОВА 185)

Інформаційна та м едіа-л і дтримка - газета “Крила України ’

Турнір проводиться за підтримки
Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону,
Миргородського заводу мінеральних вод, Вінницького олієхоїркомбінату
(Контактні телефони: +380432 59^2 72; 59 6ЇМ2; 067 430364)1; 0504*34-32 36)

ЗАПРОШУЄМО ДО ПЕРЕГЛЯДУ ІГОР ТУРНІРУ!

ДОПОМОГА АРМІЇ

Українська гімнастка продає золоту медаль,
щоб підтримати бійців АТО

На благодійному аукціоні, ініційованому
спортивними сайтами ГооіЬаіі.иа та
іЗрогі.иа на підтримку української ар¬
мії', готовність долучитись до ініціати¬
ви висловили безліч не байдужих
до долі України людей, серед яких
були як прості вболівальники, так
і спортивні знаменитості.

Зокрема, відома українська
спортсменка Наталія Годунко зва¬
жилася продати свою золоту ме¬
даль, здобуту у командній першості
чемпіонату світу з художньої гімнас¬
тики 2001 року в Мадриді, для того,
щоб підтримати українську армію.

Про це на своїй сторінці у “Фей-
сбуці” повідомив музикант Сашко
Положинський.

- Українські спортсмени підтри¬
мують українську армію. Безліч ра¬
ритетних сувенірів для вболівальни¬
ків і прихильників виставлено на ін-
тернет-аукціоні. Моя подруга ІЧаІаІііа
СОсіипко також виставила деякі

свої речі. Серед них - золота
медаль чемпіонки світу. Мені
шкода, що СО вирішила її
продати, однак торги вже
розпочалися,
йшлося у по¬
відомленні.
Крім цьо¬
го, Наталія
продає булаву, з якою
вона виступала
на Олімпій-

рах

2008 (Пекін)
стрічку з автографом
з чемпіонату Європи 2006 (Моск¬
ва). Зараз цей лот коштує 1 тис.
гривень.

Нагребли на "срібло"

ВЕСЛУВАННЯ

В італійській Варезі прой¬
шов чемпіонату світу (ІЗ-23)
з академічного веслування.

Українська чоловіча четвірка
парна без рульового в складі
Юрія Іванова, Антона Бондаренка,
Артема Верестюка та Андрія Ми-
хайлова стала срібним призером
з результатом 5.50.90 хв. Українці
поступилися переможцям зі
Швейцарії лише 1,950 секунди.

Трійку призерів замкнув німе¬
цький екіпаж (5.51.32 хв).

Сторінку підготував Владислав Содель.

ЗА СНОВНИК:
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Свідоцтво про державну реєстрацію
видання: КВ 17301-6071ПР від 17.12.2010 р.
Передплатний індекс 22242.

Газета видається з 27.08.1999 р.
Віддруковано у

ТОВ "Прес Корпорейшн Лімітед".

м.Вінниця, вул. Чехова, 12 А,
тел. (0432) 55-63-97

Рукописи не рецензуються і не повертають¬
ся. Редакція може публікувати матеріали в
порядку обговорення, не поділяючи точки
зору авторів. Автор несе персональну відпо¬
відальність за достовірність фактів.
Листування з авторами ведеться лише на
сторінках газети. При передруку посилання
на "Крила України" обов’язкове.

КОНТАКТИ:

І 21007м. Вінниця,

І вул. Червоно армійська, 105
тел: 067-587-02-96,
0432-59-62-26,
факс: 0432-59-60-48
Електронна адреса:
кпіІа_ акг@р5. тії. доу. а а
кшіа акг@і.аа

Головний редактор

М. ПОПЛАВСЬЕСИЙ

Заст. головного редактора: С.Крапка.

Відповідальний секретар: 0.Македонський.
Дизайн та верстка: Ю.Цупко.

Літературний редактор: 0. Худенька.

Тир. 9475 на міеяць Зам . № 142230.

Перший редактор Сергій Свенцицький

4 — 8 серпня 2014 року / №31 (746)

16 Крила України

П ІІ І Д РОМ

ПАТРІОТИ УКРАЇНИ

Нуипсіаі 20: із натяком на "спортивність"

У той час, коли автокомпанія Нуипсіаі представляє лише ескіз серійної версії на¬
ступного покоління І20, у мережі Інтернет з’являється його натурна версія без від¬
повідного камуфляжа , відзнята завзятими автошпигунами. Очікується , що пре¬
м’єра новинки відбудеться восени в рамках Паризького автосалону.

Якщо зовнішній вигляд попе¬
реднього І20 асоціювався зі зви¬
чайним автомобілем суто місько¬
го призначення, то дизайн ексте-
р’єра новинки відтепер доповне¬
ний ще й легким натяком на
“спортивність” моделі. Передусім
цьому сприяють зменшені кути
нахилу лобового скла та скла
п’ятої двері, більш масивна решіт¬
ка радіатора, фари головного сві¬
тла із доволі агресивним дизай¬

ном та пофарбовані у чорний ко¬
лір задні стійки.

Варто зазначити, що автомо¬
біль у саме такому вигляді поста¬
влятиметься на індійський авто-
ринок. Чи буде версія глобальною
- не відомо. Тому, можливо, євро¬
пейська версія І20 дещо відрізня¬
тиметься від представленої на
світлинах.

Інформації про моторний ряд
поки що немає. Втім, за традиці¬

єю, до неї увійдуть силові агрега¬
ти від попередника -1,2-1,4-літ-
рові бензинові та “четвірки”, а та¬
кож трициліндровий турбодизель
об’ємом 1,1 літра. Зважаючи на
зовнішність, Нуипсіаі І20 може по¬
повнитися і “зарядженим” варіан¬
том із 190-сильним турбомото-
ром. Однак така модифікація мо¬
же з’явитися не раніше наступно¬
го року.

Сергій Крапка. “Крила України”.

Парашутисти у вишиванках
розгорнули прапор України
на висоті чотирьох кілометрів

Олег з Кременчука та Павло з
Харкова здійснили складний і небе¬
зпечний стрибок. Проте навіть роз¬
криваючи парашут, прапора з рук
не випустили. Ентузіасти безпечно
приземлилися, а відео свого патріо¬
тичного вчинку виклали у мережу.

Ідеєю патріотичного стрибка хло¬
пці “заразились” у маріупольського
інструктора-парашутиста Віктора
Микити - кілька тижнів тому він пер¬
шим стрибнув із парашутом у виши¬
тій сорочці. Між тим, Олег і Павло
вирішили ускладнити завдання, при¬
хопивши із собою великий націона¬
льний прапор. Хлопці кажуть, що по¬
літ вийшов досить спонтанним.

- Я приїхав до аеропорту із пра¬
пором, - зізнається Олег Леуцький.
- Порозмовляли із товаришем, і в
голову прийшла така ідея. Павло
одразу ж її підтримав.

Вишиванки придбали друзі пат¬
ріотичних сміливців. Хлопці зізна¬
ються, що технічний задум був реа¬

лізований не повністю через спон¬
танність ідеї. Між тим, вони не за¬
смучуються і вже думають над но¬
вими стрибками.

Марія Руда. “Крила України”.

І&а?.

Урочистий

вірш

Вітряний

млин

Гітлерівсь
кі штур¬
мовики

Гітлерів¬

ський

воєна¬

чальник

Австралій

ський

страус

Марка

літака

Операція
з визво¬
лення
Білорусі

Марка

верто¬

льота

Марка

літака

Америк.
острів в
Тихому
океані

Справжнє

прізвище

М.Распу-

Річка в
Росії

Навко¬

лишня

обстанов¬

ка

Віз у
Середній
Азії

Народ в
індії

Виконання

музики

всім

хором

Марка

гідро¬

літака

Радянсь¬
кий воє¬
началь¬
ник

Англій¬
ська міра
довжини

Об’єднан¬
ня тюрк¬
ських
кочових
племен

Родюче
місце у
пустелі

е 1
і т

Організа¬
ція Євгена
Коноваль-
ця

Монтан

Британ¬

ський

актор

Без¬

правна

людина

Стиль,

манера

Великий
дикий бик

Звичаєве
право в
мусуль¬
ман

Ім’я спі¬
вачки
Жасмін

Радянськи
й бомбар¬
дувальник

Францу¬
зька міра
довжини

Східний

міцний

спиртний

напій

Амери¬

канський

вчений

Пора року

Грошова
одиниця в
Японії

Острів в
Японсь¬
кому морі

Центр

вир-ва

кераміки

вРФ

Острів в
Іонічному
морі

Одинич¬
ний век¬
тор

Невідоме
у матема¬
тиці

Дія

у виставі

Ступінь
майстер¬
ності в
карате

Японські

шашки

Багато¬
річний
морський
лід

Розмінна
монета в
Лаосі

Великий

урочистий

музичний

твір

Ріка в
Сибру

Низький

чоловічий

голос

Велика

жуйна

рогата

тварина

Столик
для ікон у
храмі

Ріка
в Азії

Невели¬

кий

хижак

Опера

Дж.

Пуччіні

Острівна
держава в
Східній
Африці

Біблійний

зрадник

Заокеан¬

ський

пластун

Тихо¬
океанська
держава

Річка у
В’єтнамі

Кращий
нападаю¬
чий у грі

Ріка в
Німеччині

е-таіі: кгиіаикг і.иа

ммлмл/.кгиіа.сот.иа